Освіта для молоді з тимчасово окупованих територій є одним із ключових інструментів майбутньої реінтеграції українських громадяні і відновлення суспільних зв’язків
Освітній простір на тимчасово окупованих територіях дедалі більше використовується як інструмент політичної соціалізації та формування контрольованої ідентичності, тоді як можливості для професійного та особистісного розвитку молоді поступово звужуються. Про це свідчать результати дослідження «Освіта для молоді з ТОТ: барєри доступу та можливості підтримки вступників у 2026 році», яке провели дослідницька компанія Active Group спільно з Маріупольським державним університетом, передає Хронікерс.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній зазначив, що питання доступу до української освіти для молоді з ТОТ виходить далеко за межі вступної кампанії та процедурних аспектів.
«Коли ми говоримо про освіту для молоді з тимчасово окупованих територій, ми говоримо не лише про диплом чи професію. Ми говоримо про збереження зв’язку з Україною, про громадянську ідентичність, про майбутню реінтеграцію та про те, якою буде Україна після перемоги», – зазначив він.
За результатами дослідження Active Group, сьогодні освітній простір на тимчасово окупованих територіях зазнає глибоких трансформацій. Освіта дедалі більше використовується як інструмент політичної соціалізації та формування контрольованої ідентичності, тоді як можливості для професійного та особистісного розвитку молоді поступово звужуються.
Дослідження показало, що мотивація вступу до українських закладів освіти є значно ширшою, ніж прагнення отримати диплом. Важливу роль відіграють підтримка родини, бажання зберегти українську ідентичність, прагнення безпеки та можливість будувати майбутнє у відкритому суспільстві. Українська освіта сприймається молоддю не лише як освітня послуга, а як простір свободи, самореалізації та суспільної інтеграції.
Разом із тим вступники з тимчасово окупованих територій стикаються з комплексом взаємопов’язаних бар’єрів. Серед них – ризики безпеки під час виїзду, обмежений доступ до достовірної інформації, фінансові труднощі, бюрократичні процедури, а також психологічні чинники: страх, невизначеність та побоювання щодо адаптації в новому середовищі.
Директор Центру збереження ідентичності тимчасово окупованих територій Маріупольського державного університету Діана Трима акцентувала увагу на тому, що освітня політика щодо молоді з ТОТ має розглядатися не лише як питання доступу до навчання, а і як інструмент збереження культурної пам’яті та національної ідентичності.
«Освіта для молоді з ТОТ – це не лише про вступ. Це про повернення довіри, збереження ідентичності та формування майбутньої спільноти відновлення України», – зазначила вона.
Окрему увагу учасники заходу приділили роботі освітніх центрів «Донбас-Україна» та «Крим-Україна». Керівник освітніх центрів Маріупольського державного університету В’ячеслав Кудлай представив покрокову дорожню карту вступу для молоді з ТОТ у 2026 році та наголосив на важливості індивідуального супроводу вступників.
«Вступнику з ТОТ не потрібно самому розбиратися в усіх складних правилах. Освітні центри допомагають пройти шлях від першого звернення до наказу про зарахування», – наголосив він.
За підсумками дослідження, спікери дійшли висновку, що освіта для молоді з тимчасово окупованих територій є не лише питанням вступної кампанії, а одним із ключових інструментів майбутньої реінтеграції українських громадян і відновлення суспільних зв’язків.
«Кожен вступник з ТОТ, який сьогодні обирає українську освіту, – це маленька, але дуже важлива перемога України», – підсумував Олександр Позній.
- Брак інформації та тривога через зміни: В УКМЦ презентували дослідження про ставлення батьків до шкільної реформи