фОпитування провела дослідницька компанія Active Group у співпраці з освітнім омбудсменом та профільним Комітетом ВРУ
В Українському кризовому медіа-центрі презентували результати всеукраїнського соціологічного дослідження «Обізнаність та ставлення батьків учнів до реформи профільної середньої освіти в Україні», передає Хронікерс.
Дослідження проводили серед 1000 респондентів по всій Україні – батьків учнів 12-18 років.
Одним із ключових результатів дослідження стало те, що 50,2% опитаних батьків повідомили, що ще не визначилися, де саме їхня дитина планує продовжувати здобуття повної загальної середньої освіти. Водночас 25,0% респондентів зазначили, що розглядають навчання дитини в профільному (академічному) ліцеї.
Крім того, лише 29% батьків повністю обізнані з реформою. Головне джерело — сам заклад освіти (50%), а не МОН чи медіа. Попри це, 45% респондентів реформу підтримують.
Дослідження зафіксувало ключові побоювання батьків: брак інформації про формат навчання в нових ліцеях (24,7%), тривогу через зміну школи й колективу (22,7%) та нерозуміння механізму вибору профілю (20,3%). Водночас серед переваг реформи респонденти відзначили можливість зосередитися на потрібних для майбутньої професії предметах (29,6%).
«Після туру по регіонах стало зрозуміло: ні громади, ні керівництво освітніх закладів не розуміють, як працюватиме реформа. Найвищий рівень тривожності — у батьків з прикордоння та прифронтових регіонів, де є безпекові ризики. Потрібно розробити стратегічний план комунікацій, аби отримати підтримку реформи від учасників освітнього процесу», – заявила Надія Лещик, освітній омбудсмен.
Її зауваження підтримав народний депутат та заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин:
«Ми побачили, що коли батьки обізнані із реформою НУШ, чи вважають, що обізнані, то тоді рівень підтримки цієї реформи різко зростає. Якісна з боку концепції реформа дуже погано комунікується».
Окремий блок дослідження був присвячений процесу формування освітньої мережі у громадах.
Майже половина опитаних (46,9%) повідомила, що не володіє інформацією про те, чи здійснюється у їхній громаді формування освітньої мережі. Проте 53% респондентів зазначили, що у їхній громаді не проводилося громадське обговорення щодо формування майбутньої мережі закладів освіти, зазначив Олександр Позній, директор дослідницької компанії Active Group.
Найважливішими факторами визначення ліцею для дитини батьки зазначили спеціалізацію, яка подобається дитині (33%), близьке розташування до дому (24%) та кваліфікованих викладачів з профільних предметів (22%). Менш важливими факторами батьки назвали рішення дитини навчатися з друзями (17%), рекомендації вчителів (15%) та безпекові умови підвезення (14%).
Водночас, за даними дослідженння, підвезення забезпечено лише у 35% громад — попри те, що більшість батьків не готові до дороги довше 20 хвилин (76%).
«Рушієм реформи є вмотивований вчитель з гідною оплатою праці і не виснажений емоційно. Тож перше на що потрібно звернути увагу – це вчителі, які також будуть джерелом інформації для батьків щодо реформи. Друге питання – це інфраструктура. Багато нарікають на дороги, на забезпечення транспортом, тож у 2027 році влада має виділити на це кошти і провести комунікацію із громадами, адже дороги належать різним суб’єктам. Громади мають переглянути свої бюджети на ремонт доріг», – підсумувала Надія Лещик, освітній омбудсмен.