Чи можна визначити, наскільки успішна громада, лише за бюджетом, кількістю реалізованих проєктів та офіційною статистикою? Розробники нового Індексу успішності розвитку громад переконані: цього недостатньо. Адже за цифрами важливо бачити людей — наскільки вони задоволені життям у своїй громаді, чи відчувають зміни та чи хочуть пов’язувати з нею своє майбутнє.
У Києві презентували нові результати Індексу успішності розвитку громад — аналітичного інструменту, покликаного допомогти громадам, бізнесу, донорам та державним інституціям ухвалювати більш обґрунтовані рішення.
Індекс розробили ІСАР «Єднання» у партнерстві з Благодійним фондом «МХП-Громаді» та дослідницьким центром Info Sapiens за підтримки Європейського Союзу в межах проєкту «Єднання для громади».
Не рейтинг, а «діагностика» громади
Автори проєкту наголошують: індекс не має на меті визначити, яка громада краща, а яка гірша. Його завдання — дати громадам інструмент, за допомогою якого вони зможуть побачити власні сильні сторони та проблемні напрямки і використовувати ці дані для подальшого розвитку.
Директор Благодійного фонду «МХП-Громаді» Володимир Забела пояснює, що потреба в такому інструменті особливо відчутна в умовах війни.
«Громади мають розуміти свої слабкі і сильні сторони. І ми їм такий інструмент даємо, адже особливо в умовах війни надзвичайно важливо розуміти, що потрібно розвивати».
За його словами, громада може визначити, чи варто передусім працювати над проблемними напрямками, чи, навпаки, робити ставку на те, що вже є її перевагою.
«Індекс допомагає жителям та самоврядуванню зрозуміти — концентруватися на глобальних темах, слабких сторонах або концентруватися сильних і використовувати їх для залучення інвестицій та партнерств».
Понад 60 показників — і думка людей
Одна з головних особливостей індексу — він не обмежується офіційною статистикою.
Методологія поєднує об’єктивні дані, зокрема статистичні та бюджетні показники, з результатами опитувань мешканців. Загалом інструмент охоплює понад 60 показників, згрупованих у ключові сфери життя громади.
Тобто дослідники намагаються відповісти одразу на два питання: що відбувається у громаді за цифрами і як ці зміни сприймають люди?
Голова Ради розвитку громад БФ «МХП-Громаді» Тетяна Волочай розповідає, що над ідеєю створення такого інструменту працювали кілька років.
«Ми давно мріяли створити такий вимірюваний інструмент, який би міг показати реальний стан справ в громадах, підсвітити слабкі і сильні сторони».
На її думку, особлива цінність індексу саме в тому, що він дозволяє зіставити статистику з відчуттями мешканців.
«Ми можемо подивитися, який відсоток бюджету йде, наприклад, на ветеранські політики, який відсоток — на дозвілля, або житлово-комунальні сервіси. І виміряти рівень задоволення жителів, чи вони відчули зміни».
Саме тому, додає Тетяна Волочай, йдеться не просто про ще один набір цифр.
«Це надзвичайно цінний інструмент».
Що саме оцінюють?
Індекс охоплює різні сфери життя громади: безпеку, економічний розвиток, соціальну сферу, інфраструктуру, управління, громадянську участь та добробут мешканців. Методологія також враховує український контекст і воєнні ризики.
Таким чином, громада може побачити не тільки загальну картину, а й окремі напрямки, де ситуація потребує посилення.
«Виміряти температуру» громади
Окремий акцент під час презентації зробили на тому, що офіційні показники далеко не завжди відображають реальний досвід людей.
Координаторка проєкту «Єднання для громади» Анна Острікова пояснює: громада може виглядати успішною у звітах, але водночас мешканці можуть бути незадоволені умовами життя.
«Дуже важливо працювати з людьми, тому що навіть якщо по формальним ознакам, по звітам, по статистиці громада може бути успішною, освоювати бюджети, досягати результатів».
Але, за її словами, є інший бік.
«Якщо людям там не ок і вони при першій же нагоді захочуть звідти виїхати, то така громада формально — все добре, але по суті ця громада розвалюється, і це жоден звіт не зафіксує».
Саме тут, говорить Острікова, і полягає одна з головних функцій нового індексу:
«Індекс — це можливість ось цю виміряти температуру з двох боків».
Дослідження як інструмент для розвитку громад
У 2026 році дослідження провели вдруге. Цього разу його учасниками стали сім громад із чотирьох областей України — Черкаської, Київської, Вінницької та Дніпропетровської.
До дослідження долучилися Будищенська, Калинопільська та Степанецька громади на Черкащині, Макарівська та Яготинська громади Київської області, Ладижинська громада Вінниччини та Петриківська громада Дніпропетровщини.
Такий склад учасників дає можливість побачити, як розвиваються громади з різним соціально-економічним і територіальним контекстом, а також порівняти не лише окремі показники, а й підходи до розвитку.
Для самих громад результати дослідження можуть стати практичним інструментом для подальшої роботи — допомогти побачити сильні сторони, визначити напрямки, які потребують додаткової уваги, та оцінити, чи відповідає розвиток громади потребам її мешканців.
Олександр Яременко, голова Степанецької громади:
«Ми звикли, що просто працюємо, а люди та партнери зі сторони можуть оцінювати нашу роботу. Ця інформація — інструмент для подальшого розвитку, адже ми побачили свої сильні та деякі слабкі сторони.
На мою думку, потрібно продовжувати розвивати те, що у нас є сильною стороною, тому що стовідсоткового показника за всіма індикаторами немає».
У Ладижинській громаді в межах дослідження провели 211 інтерв’ю з мешканцями. Результати, за словами виконувача обов’язків Ладижинського міського голови — секретаря міської ради Олександра Коломійця, ще потребують детального аналізу.
«Треба поглибитися, вивчити, куди ми рухаємося і чи у правильному напрямку, примножити це. А якщо десь відстаємо — підсилитися».
Посадовець наголошує, що цінність дослідження — не лише в отриманих показниках, а й у можливості використовувати їх під час подальшого планування роботи громади.
«Коли ми виміряємо стан справ і почнемо пропрацьовувати, у громаді стане краще жити».
Як створювали індекс
Розробка інструменту включала кілька етапів: аналіз українського та міжнародного досвіду оцінювання розвитку територій, формування системи показників на основі відкритих даних, консультації з представниками громад, громадського сектору, бізнесу та експертного середовища, а також пілотування й подальше доопрацювання методології.
Методолог проєкту Максим Машляківський говорить, що комплексний підхід дозволяє побачити за окремими показниками цілісну картину.
«Коли я дивлюсь на цифри по окремих громадах, у мене дійсно виникає певна картина цілісна того, що вони собою являють».
За його словами, це свідчить про те, що розробникам вдалося створити інструмент, який дозволяє побачити громаду не лише через окремі показники.
«Ти дивишся на це і в тебе, в принципі, виникає портрет. І це дуже добре».
Для чого громаді такий «портрет»?
Результати індексу можуть бути використані під час стратегічного планування, формування місцевих політик, визначення пріоритетів та планування програм підтримки.
Для громадських організацій і донорів це може бути додатковим джерелом інформації про потреби територій. Для бізнесу — можливістю краще зрозуміти потенціал громади. Для органів влади — основою для більш аргументованих управлінських рішень.
Окремо розробники звертають увагу на те, що дослідження дозволяє побачити неочікувані взаємозв’язки між різними сферами життя громади. Зокрема, важливими для відчуття успішності можуть бути не лише економічні показники, а й довіра, згуртованість та можливість мешканців впливати на рішення. У першій хвилі дослідження організатори також виокремлювали безпеку як один із ключових чинників якості життя.
Від цифр — до рішень
У підсумку автори індексу пропонують дивитися на нього не як на фінальну оцінку громади, а як на інструмент для подальшої роботи.
Адже сама цифра не змінює громаду. Зміни починаються тоді, коли на основі даних визначають проблеми, обговорюють їх із мешканцями та ухвалюють рішення.
І саме поєднання статистики з думкою людей, за задумом розробників, має допомогти перейти від формального звітування до більш практичного планування розвитку.
Бо успішність громади — це не лише те, що можна побачити у бюджеті чи статистичному звіті. Це ще й те, що щодня відчувають люди, які в цій громаді живуть.
Водночас організатори наголошують: результати Індексу не варто сприймати як турнірну таблицю. Він не визначає «кращих» і «гірших» громад, а має допомогти кожній із них побачити власні сильні сторони, проблемні зони та напрями, які потребують подальшої роботи. У другій хвилі індекс охоплює п’ять ключових сфер: економіку, якість врядування, безпеку, соціальне середовище та громадську участь.
