В Україні з 2022 року активною схемою ухилення від призову стало одруження з жінками з інвалідністю.
Дедалі більше у Єдиному державному реєстрі судових рішень з’являються вироки для жінок з інвалідністю за сприяння незаконному перетину кордону, при цьому вони самі часто так чинять під примусом своїх родичів, зазначають правозахисниці з Fight For Right*.
На “послугу” фіктивного шлюбу є попит. Схема виглядає “безпечно” для порушників, з мінімальними ризиками. За незаконний перетин ухилянту “світить” штраф від 3400 до 8500 грн або адміністративний арешт до 15 діб. Незалежно від того, чи доведуть провину чоловіка, чи ні, жінку можуть притягнути до відповідальності. Однак про реальні загрози для жінок з інвалідністю за участь у цих правопорушеннях вкрай мало інформації. Окрім того, що саме жінок притягають до кримінальної відповідальності, вони ризикують стати жертвами торгівлі, експлуатації та насильства. І це є величезною проблемою, наголосили в FFR під час презентації дослідження про фіктивні шлюби.
Експлуатація вразливості: фіктивні шлюби як нова форма насильства проти жінок
В інтернеті можна легко знайти оголошення про пошук “наречених” для чоловіків призовного віку за певну винагороду. Вас додають у телеграм-канал і починається споживацький торг.
Ольга має 2 групу інвалідності та перебуває в уразливому стані через скрутне матеріальне становище. За укладання шлюбу та виїзд з фіктивним чоловіком за кордон жінці пообіцяли 500 доларів США, встановлення зубних протезів (щелепи) та виготовлення паспорта для виїзду за кордон. До речі, 500 доларів жінка отримала 27 березня 2024 року після укладення шлюбу. Водночас від військовозобов’язаного за цю “послугу” організатори спочатку вимагали 10000 доларів США, а згодом ця цифра зросла до 12000 доларів. Сума “накручується” на обіцянках супроводити на всіх етапах й, головне, “без подальших наслідків”.
Часто родини влаштовують “бізнес” з незаконного переправлення чоловіків за кордон шляхом буквальної експлуатації своїх родичок з інвалідністю. Часто у самих жінок не залишається шляхів для відступу від афери. Серед повідомлень поліції оприлюднена історія, де жінці з інвалідністю оголосили про підозру.
63-річний волинянин і батько двох доньок, одна з яких має інвалідність ІІ групи, за фіктивний шлюб із нею для уникнення призову хотів 25000 доларів. Він свідомо шукав та виходив на контакт “із замовниками”.
Жінку з інвалідністю можуть визнати потерпілою відповідно до статті 149 “Торгівля людьми” Кримінального кодексу України. І такі вироки є у Судовому реєстрі.
Начальниця відділу Управління у сфері державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) та проставлення апостиля Ольга Почекіна розповіла, що випадки відмови у державній реєстрації сумнівного шлюбу були.
“Під час реєстрації шлюбу за нареченою сиділа людина й відкрито надиктовувала відповіді на запитання”, – розповіли у Мін’юсті.
Отже, сумнів реєстратора шлюбу теж може вважатися підставою зірвати його укладання.
Правові наслідки фіктивних шлюбів
Адвокатка Наталія Хвищук пояснює: про те, що шлюб є фіктивним, знають лише ті, хто його уклав, і, можливо, ще кілька людей.
“Уявіть, що з вами щось стається. Цей чоловік, який для вас фіктивний, для держави є вашим законним чоловіком і спадкоємцем першої черги. Ця людина має законне право на все ваше майно. Ми завжди думаємо, що все буде добре, але в житті бувають різні ситуації, і про них потрібно знати”, – наголосила правозахисниця.
Повідомлення про цивільні ризики фіктивних шлюбів, зокрема, має надавати безоплатна правнича допомога: поділ майна при розлученні, спільні зобов’язання за кредитами, можливість для фіктивного чоловіка стати спадкоємцем першої лінії тощо.
Чому жінки з інвалідністю стають пособницями в ухиленні від мобілізації
Бажання заробити на дороговартісні ліки чи реабілітаційні послуги, складне матеріальне становище, тиск оточення – причин погодження на фіктивний шлюб чимало.
У FFR повідомили, спираючись на Єдиний реєстр судових рішень, що станом на березень 2026 року жінки з інвалідністю отримали 17 вироків за незаконне переправлення осіб через державний кордон.
Є й випадки, де жінка визнана винною в пособництві в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації.
У поліції повідомляли, що 26-річна жінка з Івано-Франківщини, котра має 1 групу інвалідності, спершу зареєструвала фіктивний шлюб з 26-річним мешканцем Коломийського району. Невдовзі подружжя виїхало за кордон. Згодом в Україну повернулася лише жінка й одразу подала на розлучення, а за тиждень уклала новий шлюб з 33-річним мешканцем Івано-Франківська. Виїхати за кордон вона не встигла, оскільки була викрита правоохоронцями. Її послуги коштували чоловікам 4000 доларів.
Фіктивні шлюби – це наслідок соціальної незахищеності, де проблеми ухилення від мобілізації – лише один із чинників. Схема масштабується, бо жінки з інвалідністю часто йдуть на це через бідність та безвихідь.
Україна, на жаль, досі не перейшла від медичного і благодійного підходу до інвалідності – до правозахисного, де людина з інвалідністю має рівні права з усіма, може працевлаштуватися, чи скористатися гарантованими державою послугами. А тому, щоб подолати проблему фіктивних шлюбів задля уникнення мобілізації чоловіками призовного віку, передусім варто врахувати причини.
*Fight For Right – це правозахисна організація, що бореться за дотримання прав людей з інвалідністю в Україні.
Довідка. Станом на 1 січня 2026 року в Україні нараховується 3 337 468 людей з інвалідністю, з яких 1 430 411 дівчат і жінок з інвалідністю (70 137 дівчат віком до 18 років, 168 647 жінок з I групою інвалідності, 524 157 – з 2 групою, 667 470 – з 3 групою групою інвалідності), повідомили правозахисниці з FFR.
Ольга Сич