Попри ефективність роботи, БЕБ стикається як з кадровими, так і з фінансовими проблемами
Ухвалений у 2024 році закон про перезавантаження БЕБ мав зробити орган максимально ефективним і дієвим у відстоюванні економічних інтересів країни. Проте сама ж держава і створила умови, через які БЕБ як орган дискримінують у порівнянні з іншими правоохоронними органами, а його діяльність фактично саботують. Про це йдеться у матеріалі «Економічної правди», передає Хронікерс.
Новому керівнику Олександру Цивінському у спадок дісталися старі проблеми: невирішені законодавчі колізії, відсутні територіальні управління та персонал, який масово судиться проти БЕБ. Як наслідок, вже у вересні передбачене бюджетом фінансування Бюро може закінчитися.
За 5 років існування БЕБ так і не зумів сформуватися як орган: із 24 теруправлінь, передбачених законом, наразі сформовано та функціонує лише 9. Іншими словами, у 15 областях представники БЕБ відсутні, тож не можуть здійснювати оперативне реагування на економічні злочини.
Особливу увагу слід звернути на те, що зарплати працівників БЕБ менш конкурентні, ніж в інших правоохоронних органах. І на це є кілька причин. По-першеїм не компенсовують податок на доходи фізичних осіб (ПДФО). Це важливо, тому що шо у Податковому кодексі йдеться, що ПДФО, сплачений з грошового забезпечення військовослужбовців та працівників низки правоохоронних органів, має їм відшкодовуватися. І це відбувається.
За даними Міністерства фінансів, у 2025 році держава повернула військовослужбовцям та правоохоронцям майже 182 млрд грн сплаченого податку – вдесятеро більше, ніж до початку великої війни. Але проблема в тому, що БЕБ немає що в переліку правоохоронних органів, яким держава має повертати податок немає бюро, як і в постанові уряду про порядок компенсації ПДФО. Доходить до абсурду, тому що в цій постанові вказана неіснуюча нині податкова міліція.
«Це формує нерівні фінансові умови проходження служби. Як наслідок – знижується здатність БЕБ конкурувати за кваліфіковані кадри та забезпечувати стабільність персоналу», – нарікають у бюро.
Друга причина низьких зарплат працівників БЕБ – уряд систематично занижує розмір прожиткового мінімуму, який лежить в основі розрахунку окладів.
У законі про БЕБ йдеться, що оклад працівників, які мають спеціальні звання, не може бути нижчим за 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. У 2026 році його розмір становить 3328 грн, відповідно мінімальний оклад працівника БЕБ має становити 66,56 тис. грн.
Натомість починаючи з 2021 року уряд прописує у бюджеті спеціальний прожитковий мінімум для розрахунку окладів працівникам низки органів – 2102 грн. Крім БЕБ, такий знижений показник застосовують для розрахунку зарплат суддів, прокурорів, податкових, митних та деяких інших органів.
Бюро економічної безпеки укомплектоване менш ніж на третину, але попри це команда Цивінського демонструє максимально можливі результати і демонструю повіну відкритість своєї діяльності. І якщо бездіяльність уряду і законодавчі колізії буде усунути, БЕБ здатне зробити захист економічних інтересів України більш дієвим.
- Ефективна післявоєнна відбудова неможлива без сильної системи економічної безпеки, – директор БЕБ Цивінський
- БЕБ оприлюднило звіт за підсумками роботи у 2025 році