Під час земляних робіт у Коломиї на Івано-Франківщині вдалося розкопати фундаменти та дерев’яні конструкції понад 150-річних будинків.
Про це директор Музею історії міста Коломиї Юрій Плекан розповів у коментарі «Суспільному», передає «Хронікерс».
Зі слів Юрія Плекана, він натрапив на підземелля на приватній території біля джерела Кляштор. Там будівельники рили шість котлованів. Вдалося відкопати підвальні приміщення з характерною для Коломиї кладкою фундаментів в три ряди.
«Як і в середмісті, ми побачили кілька шарів річкового прутського каменю, пересипаного піском з вапном. Потім йде колотий кар’єрний камінь і вже потім — складка суцільної коломийської цегли, це — вже аркові такі склепіння», — пояснює Юрій Плекан.
Історик розповідає, що знахідки належать до середини XIX століття. Він припускає, що деякі з цих підвальних приміщень, ймовірно, були побудовані на початку XIX століття. Все через те, що в одному із шести котлованів на глибині трьох метрів виявили дубові бруси.
«Відкрилося кілька зрізів дубових брусів, які в дуже ідеальному стані збереглися, враховуючи, що кілька століть вони перебували на глибині. Були три бруси. І це свідчить про те, що там була попередня будова, можливо, навіть будівельний майданчик. Бо в цьому котловані є товстий шар гашеного білого вапна. Можемо припустити, що в середині XIX століття при будівництві Михайлівської церкви це використовувалося як майданчик для складання будівельних матеріалів, гасіння вапна», — говорить Юрій Плекан.
З його слів, надалі дослідження цих підземель проводити не будуть, бо територія є приватною.
«Ми лише зафіксували в котлованах ці фундаменти, а будівництво продовжується. Це не охоронний об’єкт, він не був пам’яткою архітектури місцевого значення, тому ми дослідили, сфотографували й для історії міста просто зберегли факт, що на такому місці були такі підземні фортифікації», — каже історик Юрій Плекан.
- Як писав «Хронікерс», на Львівщині у селі Демня відреставрують покинутий старовинний костел Матері Божої Ченстоховської. Після реставрації архітектурну пам’ятку перетворять на культурно-освітній простір, що має стати туристичним магнітом регіону.