Хронікерс

Гарячі українські новини

На Львівщині відреставрують покинутий старовинний костел — він стане культурним осередком

Нині костел 1913 року перебуває в аварійному стані та зачинений на реконструкцію

Тростянецька громада Стрийського району на Львівщині знайшла партнерів для реставрації старовинного костелу Матері Божої Ченстоховської у селі Демня. Після реставрації архітектурну пам’ятку перетворять на культурно-освітній простір, що має стати туристичним магнітом регіону.

Про це повідомляє «Хронікерс» з посиланням на Тростянецьку сільську раду Стрийського району Львівської області.

Костел Матері Божої Ченстоховської збудували у 1913 році перед початком Першої світової війни. Храм вистояв попри пошкодження російськими військами у 1914 році, квартирування австрійського війська у 1916-1917 роках та дії радянської влади, яка облаштувала в ньому склад, а потім гімнастичний зал.

Як зазначають в повідомленні, нині костел перебуває в аварійному стані та зачинений на реконструкцію. У громаді планують відродити святиню як відкритий культурно-освітній простір, що об’єднає історичну спадщину Демні, традиції каменярства та сучасне українське мистецтво.

Фото: Тростянецька сільська рада

«Ми прагнемо не лише зберегти костел як важливу історичну пам’ятку, а й зробити його привабливою частиною туристичного маршруту. Це дозволить залучати гостей як з України, так і з-за кордону — зокрема й наших сусідів-поляків. Водночас ми хочемо, щоб костел став майданчиком для популяризації нашого місцевого ремесла та культурної спадщини», — каже голова Тростянецької громади Михайло Цихуляк.

Перетворення храмів у культурні осередки — відома світова практика. У Порту є колишній монастир XVII ст. Spiritus Porto, у Парижі — церква Saint-Eustache, де відбуваються імерсивні мультимедійні шоу, що стали магнітом для туристів з усього світу. Подібне нове життя отримає костел Матері Божої Ченстоховської у Демні, де функціонуватимуть галерея сучасного мистецтва та простір для проведення подій.

Фото: Тростянецька сільська рада

«Після реконструкції у костелі діятиме також музей Демнянського каменярства з експозицією трьох поколінь митців Дзиндри — Євгена, Михайла та Степана. Михайло Дзиндра — скульптор світового рівня, уродженець Демні, чия творчість стала голосом українського модернізму у вигнанні. У 2024 році дизайнер Руслан Багінський присвятив артпроєкт його спадщині, наголошуючи на зв’язку мистецтва, ідентичності та сучасності», — зазначають у повідомленні. 

Реставрація відбудеться за підтримки місцевого бізнесу. Попередньо планується, що відновлення костелу відбуватиметься у три етапи:

● Консервація та безпека, щоб зупинити руйнацію. Цей етап включатиме технічне обстеження, зміцнення конструкцій, мінімальну реставрацію фасаду, даху, вікон та системи водовідведення.

● Відкриття костелу і старт його нового життя. На цьому етапі заплановані реалізація кураторської концепції, презентація колекції Дзиндри, створення айдентики.

● Розвиток і сталість. Останній етап передбачає проведення мистецьких резиденцій, міжнародних партнерств та освітніх програм, які забезпечать довготривалий вплив на життя костелу та громади.

Фото: Тростянецька сільська рада

Довідка

Костел Матері Божої Ченстоховської розташований у селі Демня Стрийського району Львівської області — місцевості, що здавна славилася майстрами каменярства. На початку ХХ століття кожен двадцятий мешканець села займався обробкою каменю. Вироби демнянських майстрів можна побачити на цвинтарях у Миколаєві, Ходорові, Жидачеві, Бібрці, Городку та навколишніх селах — аж до Львова й Стрия. Серед цих робіт є й справжні мистецькі пам’ятки. Саму Демню часто називають «музеєм кам’яних скульптур просто неба». 

Однією з найвизначніших пам’яток села є костел Матері Божої Ченстоховської, зведений у 1913 році з місцевого тесаного пісковику. Під час Першої світової війни храм зазнав руйнувань, проте був врятований від повного знищення. У радянський час костел закрили: спершу там діяв колгоспний склад, пізніше — спортивний зал.  

Донині всередині храму збереглися фрагменти настінного розпису: Голуб Святого Духа, рослинні декорації, дата «1917», оздоба геометричними мотивами.

Головне фото: Богдан Волошин, “Локальна історія”