Вистава “Не розходьтесь. Трипілля” підготовлена за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми “Культура під час війни”. Проєкт реалізовано ГО “Наша Основа” у партнерстві з Благодійним фондом “МХП-Громаді”
Про те, якою є головна ідея вистави та що саме хотіла показати нею, розповіла у інтерв’ю “Українській правді” режисерка та драматургиня Тамара Трунова, передає Хронікерс.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал
За словами режисерки, під час вивчення трипільської культури її вразило те, наскільки мало нам відомо про народ, що називаєтсья трипільцями. Так, за словами Трунової, ми маємо предмети побуту, фігурки тощо, але не маємо уяви про те, як ці люди себе називали, опису про те що вони робили, яка у них була мова. І от пошук цього незвіданого про трипільців режисерка найкраще вбачає у виставі.
На запитання про те, наскільки складно віднайти театральну мову для матеріалу, про який відсутні письмові свідчення, Тамара Трунова відповідає, що саме ця відсутність і є головною драматургічною обставиною, адже на сцені говоритимуть сучасні люди, які вільні сперечатися, інтерпретувати, доводити, помилятися, намагатися привласнити, захистити, пояснити. А люди в глядацькій залі вільні досліджувати людей на сцені.
“Театр тут виникає саме з неможливості реконструкції. Я не відновлюю втрачений світ, а створюю машину, яка виробляє версії цього світу”, – каже мисткиня.
Щодо персонажів вистави, режисерка воліла б не підіймати завісу та зберегти інтригу. Зазначила лише, що деякі з них створені на основі реальних інтерв’ю з реальними людьми. Інші – повністю вигадані.
Під час інтерв’ю режисерка сказала, що її цікавить не саме Трипілля, а “боротьба за Трипілля”.
“Мені здається принципово важливим, що цивілізація Трипілля існувала задовго до наших державних кордонів. Вона буквально не вбудовується в сучасну політичну карту. І тому Трипілля стає дуже хорошою оптикою для розмови про сучасність. Бо щойно ми говоримо про минуле “це належить нам”, виникає наступне запитання: а хто такі “ми”?”, – сказала драматургиня.
За її словами, після перегляду вистави “Не розходьтесь. Трипілля” український глядач мав би зрозуміти: мова про речі, які нам дуже дорогі, але при цьому дозволяємо собі ставити до них незручні запитання. А це і є ознакою дорослої культури.
Для міжнародної аудиторії, на думку Тамари Трунової, тут буде цікаво побачити Україну не як країну, яка вкотре пояснює свою травму, а як суспільство, здатне критично досліджувати власні механізми міфотворення.
- Виставу «Не розходьтесь. Трипілля» називають серед бажаних прем’єр сезону