Хронікерс

Інформаційний знак якості

Володар Спеціальної премії ім. Геннадія Книшова «За вірність гуманістичним ідеям та примноження загальнолюдських цінностей» загальнонаціональної програми «Людина року-2025» – Юрій Поляченко

Цьогоріч володарем Спеціальної премії ім. Геннадія Книшова «За вірність гуманістичним ідеям та примноження загальнолюдських цінностей» в рамках 30-ї ювілейної загальнонаціональної програми «Людина року-2025» став Юрій Поляченко – Директор Державної установи «Інститут травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України». Доктор медичних наук, професор. Заслужений лікар України. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Повний кавалер Ордену «За заслуги».

Народився Юрій Поляченко 20 лютого 1963 року в м. Києві в сім’ї будівельника Володимира Поляченка та лікаря Лариси. Після закінчення в 1986 році Київського медичного інституту трудова діяльність Юрія Володимировича розпочалася з Київського науково-дослідного інституту ортопедії (нині ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України»). Пройшов шлях від молодшого  до старшого наукового співробітника клініки кістково-гнійної хірургії, де набував  практичного досвіду лікування та готував матеріал для наукової роботи. Науковий пошук звершився у 1997 році захистом кандидатської дисертації.

Надалі працював заступником головного лікаря НПМО «Медбуд». В 1995 році залишив місце роботи в столиці і поїхав на три роки працювати на Кубу, директором Міжнародного лікувально-оздоровчого Центру, де опікувався лікуванням важкохворих дітей з онкологією та тяжкими системними захворюваннями. В 1997 році отримав Почесне звання «Заслужений лікар України» (Указ Президента України№ 161 від 19 лютого 1997 р.).

 З 1999 року почався період роботи управлінцем в сфері державної служби:   заступник Міністра охорони здоров’я України, перший заступник Міністра охорони здоров’я України,  Державний секретар МОЗ України, заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України, а з 2005 р. – радник Президента України.

З 2005 по 2007 роки – Міністр охорони здоров’я України.  В 2003 році за досягнення в сфері охорони здоров’я отримав Орден «За заслуги» III ступеня (Указ Президента України від 20 лютого 2003 року, знак ордена № 4952).

В 2007 році повернувся в науково-практичну медицину  і очолив ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології ім. Шалімова», де пропрацював до 2013 року. В 2013 році указом Президента України присуджено Державну премію в галузі науки і техніки  за цикл наукових праць.

З 2013 по 2014 роки – Народний депутат України. Працював в комітеті з питань охорони здоров’я на посаді голови підкомітету з питань транспланталогії.  В 2013 році за досягнення в галузі державотворення в системі охорони здоров’я  отримав  Орден «За заслуги» II ступеня (Указ Президента України № 448/2013 від 24 серпня  2013 року).

В 2020 р. повернувся до «альма-матер» на посаду директора ДУ «Інститут травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України», де і працює по сьогоднішній день.

Більше  25 років поєднує наукову діяльність з лікувальною, організаційною та викладацькою роботою. В 2002 р. захистив докторську дисертацію. В 2004 році отримав звання професора, а з 2025 року очолює кафедру травматології та ортопедії Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.  Автор більше 100 друкованих робіт, є спіавтором 9 монографій.

Працюючи директором ДУ «Інститут травматології та ортопедії  Національної академії медичних наук України»,  нагороджений Орденом «За заслуги» I ступеня (Указ Президента України № 545/2025 від 24 серпня  2025 року) за організацію допомоги пораненим та травмованим цивільним та військовим внаслідок повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

В своєму житті Юрій Володимирович завжди керується бажанням допомагати людям та відбудовувати вітчизняну медицину, якій і присвятив близько 40 років.

Тому присудження Юрію Поляченку престижної Спеціальної премії ім.Геннадія Книшова в рамках 30-го ювілейного сезону загальнонаціональної програми «Людина року-2025» є цілком закономірним та об’єктивним.