Більшість українців уже так чи інакше використовують сервіси штучного інтелекту й загалом очікують від них користі для суспільства, однак водночас відчувають тривогу щодо його впливу на політику, безпеку та власні доходи, балансуючи між захопленням новими можливостями та недовірою до наслідків їхнього впровадження. Такі дані соціологічного дослідження, проведеного компанією «Active Group» 21 березня 2026 року за допомогою онлайн-панелі «SunFlower Sociology» на замовлення видання «Хронікерс».
Понад 80% українців заявили, що принаймні загалом розуміють, що таке штучний інтелект: 28,1% відповіли, що повністю розуміють, ще 53,4% – що радше розуміють. Лише близько 15,5% визнали, що радше або зовсім не розуміють це явище, а 3% вагалися з відповіддю.
Щодо практичного використання ШІ майже чверть респондентів (24,6%) заявили, що постійно користуються сервісами на основі штучного інтелекту, ще 47,1% роблять це час від часу. Водночас 26,1% не користуються такими сервісами, а близько 2,3% не змогли відповісти.
Оцінюючи вплив поширення ШІ на українське суспільство, респонденти частіше бачать у ньому користь, ніж загрозу. Майже 9,3% вважають вплив штучного інтелекту виключно позитивним, ще 38,6% – радше позитивним, тоді як 19,5% схиляються до переважно негативної оцінки, а 3,8% – до виключно негативної. Водночас 28,8% вагаються із відповіддю.
Емоційне тло щодо розвитку ШІ є змішаним і добре пояснює формулу «між надією та тривогою». Найчастіше українці відчувають захоплення й цікавість (54,4%), однак майже чверть (24,8%) говорять про тривогу та страх, а 23,8% – про надію. Помітною є й недовіра або скепсис (24,6%), тоді як близько 12,8% зізнаються у байдужості, 7,3% не відзначають жодної з перелічених емоцій, а 11% не змогли визначитися.
Щодо темпу інтеграції ШІ в українське суспільство, відносна більшість вважає нинішню швидкість прийнятною. Так, 47,1% респондентів відповіли, що швидкість впровадження технологій є «оптимальною», 28,6% вважають, що все відбувається занадто швидко, тоді як лише 7% говорять про надто повільний розвиток, а 17,3% не змогли дати відповідь.
У сприйнятті економічних наслідків поглиблення застосування ШІ домінує обережний оптимізм, однак невизначеність залишається дуже високою. Близько 9,3% опитаних очікують значного зростання економіки завдяки ШІ, 20,1% – незначного зростання, тоді як 36,6% вважають, що штучний інтелект «ніяк не вплине» на економіку країни. Майже 11,3% прогнозують різні ступені зниження, а 22,8% не мають чіткого уявлення.
Коли ж ідеться про особисті заробітки респондентів та їхніх близьких, переважає установка «нічого не зміниться». Понад 54,1% опитаних очікують, що поширення ШІ не вплине на їхні доходи, 13% прогнозують незначне зростання, майже 4,8% – значне зростання. Водночас близько 12,3% респондентів очікують зменшення заробітку різного ступеня, а 15,8% не змогли оцінити можливий ефект.
Найбільше довіри до ШІ українці виявляють у сферах протидії корупції, бюрократії та безпеки. Зокрема, 33,6% вважають, що штучний інтелект може краще за людей виявляти корупційні схеми, 28,1% – перевіряти політиків на чесність, 25% – виконувати роботу дрібних державних службовців, понад 22% – роботу податкової служби, а понад 21% покладали б на нього пошук окремих злочинців. Від 17% до 21% респондентів вбачають переваги ШІ також у протидії дезінформації та в організації державних закупівель.
Водночас, коли респондентів запитали, яку роботу ШІ, на їхню думку, не зможе виконувати краще за людей, найбільше сумнівів виявилося саме у політичній та високоризиковій управлінській сфері. Понад 30,3% переконані, що штучний інтелект не замінить депутатів Верховної Ради, 30,1% – міських голів, 28,1% – суддів, майже 27,8% – планувальників операцій Сил оборони України. Значні частки респондентів не вірять також у перевагу ШІ над топчиновниками, дрібними службовцями та іншими посадовцями.
Метолологія. Дослідження здійснено компанією «Active Group» за допомогою онлайн-панелі «SunFlower Sociology» на замовлення видання «Хронікерс». Метод: самозаповнення анкет громадянами України віком 18 та більше років. Вибірка: 1000 анкет (репрезентативна за віком, статтю і регіоном України). Теоретична похибка при довірчій імовірності 0,95 не перевищує 3,5%. Період збору даних: 21 березня 2026 року.