З благословення Предстоятеля Православної Церкви України Митрополита Епіфанія українська громада міста Гельсінгер у Данії отримала ікону «Українська Богородиця. Молитва за Україну». Образ належить до дванадцяти ікон, які він освятив у Софії Київській для передачі українським громадам, храмам і монастирям за кордоном. Раніше три ікони проєкту передали на Святу Гору Афон.
Про подію повідомили народний художник України Володимир Козюк та керівник проєкту, протоієрей Віталій Даньчак. Священник передав образ громаді після Божественної літургії та від імені Митрополита Епіфанія зачитав вітальну адресу до Асоціації на підтримку ПЦУ в Данії, яку очолює Євген Гайворонський.
У зверненні Предстоятель подякував українцям Данії за допомогу Батьківщині під час війни, підтримку українського народу та збереження віри, мови й культури далеко від дому.
Передача ікони стала наступним етапом міжнародного духовно-мистецького проєкту, який розпочався з благословення Епіфанія. Його задум — через українське сакральне мистецтво підтримувати громади за кордоном, зберігати їхній зв’язок із Батьківщиною та нагадувати світові про Україну.
Благословення і початок у Софії Київській
Урочисте представлення проєкту «12 духовних святинь України» відбулося 11 серпня 2026 року в Софії Київській. Того дня Митрополит Епіфаній особисто освятив дванадцять образів Пресвятої Богородиці, створених Володимиром Козюком спільно з художником Владиславом Задворським.
Предстоятель ПЦУ наголосив на багатстві української духовної та культурної традиції й здатності українців творити попри війну.
«Ми справді маємо що дарувати світові. Ми багаті, у нас є давня славна історія і дуже славні люди, які вміють творити — навіть в умовах цієї страшної війни», — зазначив Епіфаній.
За його словами, обставини створення цих образів надають їм особливого значення.
«Ці ікони народжені в умовах цієї жорстокої війни, але вони несуть тепло, молитву та добро», — сказав Митрополит.
Підтримка Предстоятеля супроводжує й подальшу реалізацію задуму: з його благословення ікони передали на Афон, а тепер — громаді в Данії. Разом з образами українці за кордоном отримують звернення та слова підтримки від очільника ПЦУ.
За задумом організаторів, ікони залишатимуться у громадах, храмах і монастирях різних країн. Перед ними молитимуться за Україну, її захисників та справедливий мир.
Реалізацію проєкту підтримали меценати — родини Володимира Іжевського та Миколи Філонова.
Серед жертводавців — Ігор Ільчишин, Данило Умрихін і Ростислав Тістик. Партнер проєкту — Дмитро Корзун.
Автор мистецького задуму Володимир Козюк працює над іконами разом із Владиславом Задворським. Кураторка проєкту — Оксана Старак-Повякель, керівник — протоієрей Віталій Даньчак.
Під час представлення у Софії Київській Володимир Іжевський пояснив свою підтримку прагненням показати світові Україну, яка продовжує жити й творити.
«Цей проєкт покаже, що є така нація — Україна. Ми є, ми живемо, ми боремось і ми будемо», — сказав меценат.
Микола Філонов наголосив на значенні ініціативи для українців, які через війну опинилися за кордоном.
«Ця та подібні ініціативи вже будують духовні мости між Україною і нашими людьми у всьому світі», — зазначив він.
На його думку, спільна робота Церкви, держави, громадянського суспільства, бізнесу, митців і медіа здатна перетворити такі зв’язки на «Шлях, який веде до України. Шлях повернення додому».
Від української келії на Афоні до монастиря Ксенофонт
Одним із перших міжнародних етапів проєкту стала передача ікон на Афон. Загалом, за повідомленням Козюка, там залишилися три образи — в українській келії та монастирях Пантократор і Ксенофонт.
У День Незалежності України ікону, створену Козюком та Задворським, передали українській келії. Разом з отцем Паїсієм учасники поїздки молилися за Україну, її захисників і весь український народ.
Монастирю Ксенофонт подарували образ Богородиці в українській вишиванці на тлі зруйнованої війною України. Ікону для передачі ігумену Олексію прийняв ієромонах Лука — майстер, який каліграфічно написав Томос про автокефалію ПЦУ.
За словами Козюка, під час зустрічі вони говорили про іконопис, письмо та лінію, а також разом зробили малюнок. Особливо художнику запам’яталися слова про молитву за Україну.
«А слова про те, що братія молитиметься за Україну, залишилися зі мною й після повернення», — написав він.
У своєму повідомленні Козюк окремо подякував Митрополиту Епіфанію за благословення, довіру та духовну підтримку, а Віталію Даньчаку — за відповідальність за місію й допомогу в організації афонської подорожі.
У Данії ікона стане частиною життя української громади
Наступним місцем передачі образу став Гельсінгер. За словами Віталія Даньчака, ікона «Українська Богородиця. Молитва за Україну» покликана стати святинею місцевої української громади, джерелом надії та розради.
У вітальній адресі до Асоціації на підтримку ПЦУ Митрополит Епіфаній відзначив внесок українців Данії у збереження національної культури та допомогу Україні. Під час зустрічі молилися за військових, полонених, поранених, постраждалих від війни та родини, які втратили близьких.
Козюк пояснює, що для нього важливо, аби переданий образ підтримував людей, які чекають рідних із фронту, переживають втрату, допомагають близьким на відстані та виховують дітей з українським словом.
«Є особливе відчуття для художника — знати, що створений тобою образ продовжує своє життя далеко від майстерні. Перед ним зупиняються люди, моляться, згадують рідних, просять захисту для своїх дітей і для України», — написав митець.
Українське мистецтво як зв’язок із домом
Проєкт, який Козюк також представляє під авторською назвою «12 духовних скарбів України для світу», передбачає передачу образів до духовних центрів у Європі, Північній Америці, Австралії, країнах Африки та на Афоні. Одну з ікон раніше передали українським громадам Австралії та Нової Зеландії.
Передача образу в Данії продовжила цю історію вже на рівні конкретної громади — людей, які живуть далеко від України, допомагають їй і зберігають її традиції.
«Коли ми працюємо над образом у майстерні, ще не знаємо всіх людей, для яких він стане важливим. Але саме заради цієї майбутньої зустрічі й варто працювати», — зазначив Козюк.