На території замку багато років експонуються камені з таємничими написами
У Золочівському замку вдалося розшифрувати напис на одному з двох таємничих каменів, які роками експонують на території пам’ятки. Написи неповні – є кілька літер, а решта тексту позначені крапочками. Раніше їх пов’язували, зокрема, з Орденом тамплієрів, однак з’ясувалося, що це – уривок із твору польського поета Яна Кохановського. Розгадати його вдалося за допомогою штучного інтелекту Claude.
Про це повідомляє Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького, передає «Хронікерс».
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал
Як розповідають у галереї, ці камені свого часу привезли до Золочівського замку із села Новосілки поблизу Золочева. На них збереглися незвичні написи та символи. Один із написів складається лише з окремих літер і численних крапок, через що тривалий час його зміст залишався незрозумілим.
Через загадковість каменів упродовж десятиліть виникали різні версії щодо їхнього походження. Зокрема, їх пов’язували з Орденом тамплієрів. Однак у замку зазначають, що камені походять із набагато пізнішого періоду — ймовірно, з XIX століття, коли було прийнято встановлювати символічні могили та створювати у парках таємничі печери.
Розшифрувати один із написів вдалося Артуру Ратинському, який звернувся до директора Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького Тараса Возняка з результатами своїх пошуків. На думку Артура Ратинського, напис — це не шифр, а скорочення: вирізьблено перші літери послідовних слів, а кожну пропущену літеру замінено крапкою. Текст — це фрагмент «Трену XII» Яна Кохановського, польською мовою.
Kłosie mój jedyny,
Jeszcześ mi się był nie stał, a ja twej godziny
Nie czekając, znowu cię w smutną ziemię sieję:
Ale pospołu z tobą grzebię i nadzieję;
Дослівний переклад українською:
Колосе мій єдиний,
ти ще не встиг мені достигнути, а я, твоєї години
не чекаючи, знову сію тебе в сумну землю;
та разом із тобою ховаю й надію.
На камені це виглядає так:
K····· m·· j·····
J······· m· ſ·· b·· n·· ſ··· a j· t··· g······
N·· c······· Z···· c·· w ſ····· z····· ſ····
A·· p······ z t··· g······ i n·······
Ратинський пояснив, що на камені збігаються перші літери усіх 28 слів уривка в тій самій послідовності, а кількість крапок відповідає кількості пропущених літер. Розшифрування також ускладнював готичний шрифт: літеру «c» можна було сплутати з «r», а давня форма «ſ» позначала літеру «s».
Для роботи дослідник використав ШІ-асистента Claude від Anthropic. Спочатку на основі фотографій вдалося відтворити послідовність літер і крапок, після чого програма шукала у збірці польських текстів рядки з відповідною послідовністю початкових літер.
«Трен XII» — це плач батька після смерті дитини. Тому я вважаю, що камінь є пам’яткою про померлу дитину, яку поставив хтось із батьків, імовірно в XIX столітті. З цим узгоджувався б і другий камінь — з вінком із квітів та терновим вінком. Проте це лише моє припущення», — зазначив Артур Ратинський у листі до Тараса Возняка.
Таємницю другого каменя наразі не розгадали. Напис на ньому набагато коротший. Також там переплітаються два вінки – терновий вінок, вінок мучеництва та смерті і квітучий вінок, вінок життя та радості.
У галереї припускають, що це може бути або ім’я дитини, або висловлення останнього прощання з нею.
«Таким чином ці два камені є надгробками – з реального поховання, чи просто як пам’ятне нагадування, кенотаф — символічна могила або меморіальна споруда, яка встановлюється для вшанування пам’яті померлої людини там, де немає її тіла чи останків. Що це ми ще маємо дослідити», – кажуть у галереї.
- Під час розкопок під радянським меморіалом у Снятині на Франківщині знайшли ймовірний склеп НКВСівців