Дослідження Трипілля демонструє багатотисячолітню спадковість й тяглість української історії
В Україні триває підготовка до чергового заходу в рамках Культурно-просвітницької платформи “Україна. Світ Трипілля” – вистави “Не розходьтесь. Трипілля”, прем’єра якої відбудеться у жовтні у Театрі драми та комедії на Лівому березі, передає Хронікерс.
Вистава підготовлена за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми “Культура під час війни”. Платформу створила команда громадської організації “Наша Основа” – Тетяна Куц, Вікторія Горенштейн та Ірина Ванникова. Стратегічний партнер платформи – Благодійний фонд “МХП-Громаді”, для якого підтримка культури – повноцінний системний напрям.
За словами Юрія Мельника, Героя України, ексміністра аграрної політики, заступника СЕО МХП зі сталого розвитку та голови Наглядової ради Благодійного фонду “МХП-Громаді”, разом із Фондом інвестували понад 130 мільйонів гривень у культурні проєкти – відновлення музеїв, театральні постановки, книговидання, документальне кіно.
Культурно-просвітницька платформа “Україна. Світ Трипілля” стала логічним продовженням цієї роботи. За словами Мельника, вона поєднує різні інструменти популяризації в одну тему, а не працює з окремою подією.
Платформа “Україна. Світ Трипілля” взяла собі за мету показати багатотисячолітню спадковість й тяглість української історії: довести, що на цих землях тисячоліттями існувала розвинена цивілізація, а тези про “штучність” української державності, які роками просуває російська пропаганда, не витримують фактичної перевірки.
Уявіть собі місто на п’ять, а той п’ятнадцять тисяч мешканців, побудоване колом. По ньому променями розходяться вулиці, працюють майстерні та власні храми. Тепер відніміть від сьогодні сім тисяч років і виявиться, що таке місто вже стояло на території Черкащини, і було більшим за тогочасні міста Месопотамії. Уся ж трипільська цивілізація поширювалась територіями від Карпат до Дніпра, лісостепом і степом аж до Чорного моря.
“МХП обрали тему Трипільської культури для просування, бо розуміють, що Україні варто активніше використовувати власну культурну спадщину як елемент міжнародної комунікації. Ми маємо багато тем, які здатні посилити позиції держави у світі, і Трипілля – одна з них. Завдання таких проєктів не лише розповідати про минуле, а й формувати сучасний образ України як країни з глибокою історією, сильною культурою та власним внеском у розвиток європейської цивілізації”, – пояснюють Тетяна Куц та Ірина Ванникова.
Трипілля – своєрідний ключ до нового погляду на сучасну Україну: не лише спадкоємицю Київської Русі чи козацької доби, а державу з глибоким аграрним корінням і культурою хліборобства та землеробства, якій уже понад 7 тисяч років.
Що стосується вистави “Не розходьтесь. Трипілля”, то вона поудована на стику наукової точності й потреби говорити доступною мовою. За задумом драматургині й режисерки Тамари Трунової, дія відбувається у формі умовної наукової конференції, присвяченої Трипільській цивілізації, – і поступово перетворюється на багатоголосий театральний диспут. Сценографію довершують LED-екран із візуальними образами та підсвічений скляний куб – портал між часовими вимірами.
Сама пані Тамара наголошує: вистава – не про реконструкцію минулого. У творенні театрального концепту вона зосередилася саме на механізмі привласнення минулого. Як історія перетворюється на політику? Як археологічна знахідка стає елементом національної міфології? Де проходить межа між дослідженням і бажанням знайти у минулому підтвердження власного права?
“Трипільська культура – не лише українська спадщина, а й одна з найяскравіших європейських цивілізацій свого часу. Мене цікавить момент, коли археологія перестає бути археологією і стає політикою, коли «черепок» починає працювати як аргумент у сучасній війні. Боротьба за Трипілля для мене значно цікавіша, ніж саме Трипілля”, – зазначила Трунова.
- Одразу два проєкти “Україна. Світ Трипілля” дійшли до фінального пітчингу “Тисячовесни”, що відбувся в Івано-Франківську