Хронікерс

Інформаційний знак якості

В БЕБ розповіли, як шахраї користуються фінансовою неграмотністю громадян, затягуючи їх у схеми дропів

Зловмисники все частіше користаються фінансово-правовою неграмотністю громадян та перетворюють їх на так званих «грошових мулів» чи дропів

Про це розповіли в пресслужбі БЕБ, передає Хронікерс.

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал

Хто такий дроп

Дроп або «грошовий мул» – це людина, яка свідомо або несвідомо надає свої банківські картки, рахунки, доступ до онлайн-банкінгу, SIM-картки чи персональні дані для проведення фінансових операцій третіми особами.

Фактично дроп стає посередником між організаторами схеми та грошима, які потрібно приховати, переказати або обготівкувати.

У більшості випадків через рахунки дропів проходять кошти, отримані внаслідок:

  • інтернет-шахрайства;
  • незаконного онлайн-гемблінгу;
  • продажу контрафактної продукції;
  • ухилення від сплати податків;
  • діяльності фіктивних підприємств;
  • легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом;
  • інших незаконних фінансових операцій.

Як працює схема

Зловмисники знаходять людину через соціальні мережі, Telegram-канали, месенджери або сайти пошуку роботи. Найчастіше вони пропонують «просту роботу» без досвіду, швидкий заробіток або «допомогу з фінансовими операціями».

Далі людину просять:

  • оформити банківську картку або рахунок;
  • передати реквізити картки;
  • надати логін та пароль від онлайн-банкінгу;
  • зареєструвати ФОП або підприємство;
  • приймати перекази та переводити кошти далі;
  • знімати готівку та передавати її третім особам.

За це обіцяють відсоток від суми або фіксовану оплату.

Після отримання доступу до рахунку через нього починають проходити кошти невідомого походження. У результаті саме власник картки офіційно фігурує у банківських операціях та потрапляє у поле зору банків, системи фінансового моніторингу та правоохоронних органів.

Чому шахраї використовують дропів

Основна мета – приховати реальних організаторів незаконної діяльності та ускладнити відстеження руху коштів.

Щоб заплутати сліди, гроші можуть проходити через десятки рахунків різних людей у різних регіонах України. Однак під час розслідування правоохоронці насамперед встановлюють власників рахунків, через які здійснювалися фінансові операції.

БЕБ у тісній взаємодії з Національним банком України постійно проводить аналітичну роботу щодо виявлення таких схем, аналізує рух коштів, встановлює зв’язки між рахунками, суб’єктами господарювання та організаторами незаконної діяльності.

Хто найчастіше потрапляє у ризик

Найчастіше зловмисники намагаються залучити:

  • студентів та молодь;
  • людей, які шукають підробіток;
  • внутрішньо переміщених осіб;
  • громадян у складному фінансовому становищі;
  • людей без досвіду роботи у фінансовій сфері.

Саме ці категорії громадян найчастіше реагують на оголошення про «легкий заробіток» та можуть не усвідомлювати наслідків передачі власних банківських даних третім особам.

Яка відповідальність загрожує

БЕБ наголошує: використання банківських рахунків у незаконній діяльності може мати ознаки кримінальних правопорушень.

Залежно від обставин дії можуть кваліфікуватися за такими статтями Кримінального кодексу України:

  • ст. 190 – шахрайство;
  • ст. 200 – незаконні дії з платіжними засобами;
  • ст. 205-1 – підроблення документів для державної реєстрації;
  • ст. 209 – легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;
  • ст. 212 – ухилення від сплати податків.

Серед можливих наслідків:

  • блокування рахунків;
  • арешт коштів та майна;
  • фінансовий моніторинг операцій;
  • штрафи;
  • конфіскація майна;
  • обмеження або позбавлення волі.

Водночас передача банківської картки або доступу до онлайн-банкінгу третім особам не звільняє від відповідальності. Незнання походження коштів також не гарантує уникнення правових наслідків.

Як не потрапити у схему

Бюро економічної безпеки України рекомендує:

  • не передавати стороннім особам банківські картки, реквізити рахунків та доступ до онлайн-банкінгу;
  • не повідомляти PIN-коди, CVV-коди та одноразові паролі;
  • не погоджуватися на «роботу», пов’язану з переказами чи обготівковуванням коштів;
  • уважно перевіряти вакансії та роботодавців;
  • не відкривати ФОП або підприємства на прохання третіх осіб;
  • не довіряти пропозиціям швидкого заробітку без офіційного працевлаштування та зрозумілих умов роботи.

Якщо вам надійшла підозріла пропозиція щодо використання банківського рахунку або проведення фінансових операцій – варто припинити спілкування та повідомити правоохоронні органи.

Що робити, якщо ви вже стали дропом

Якщо ви зрозуміли, що ваш рахунок використовують у незаконній схемі, необхідно:

  • негайно припинити будь-які контакти з організаторами;
  • заблокувати банківську картку та доступ до онлайн-банкінгу;
  • звернутися до банку та повідомити про підозрілі операції;
  • подати заяву до правоохоронних органів;
  • зберегти листування, номери телефонів та іншу інформацію, пов’язану зі схемою.