Більшість медичних працівників оцінюють сучасний стан системи охорони здоров’я як середній. Про це свідчать результати IV Національного дослідження стану медичної системи України, яке провели компанія «Active Group» спільно з Асоціацією міст України та Всеукраїнським Лікарським Товариством.
Дослідження дає змогу оцінити, як самі медичні працівники сприймають результати реформування галузі, роботу ключових інституцій системи охорони здоров’я, вплив війни на медичну сферу та перспективи її подальшого розвитку.
Стан системи: стримані оцінки та обережний оптимізм
Майже кожен другий респондент (48,1%) вважає стан медицини в Україні як середній. Ще 37,1% оцінюють ситуацію негативно або скоріше негативно. Водночас позитивні оцінки надали лише 14,8% опитаних. Пацієнти загалом оцінюють стан системи дещо краще, ніж самі медики. Це свідчить про різницю між сприйняттям системи з боку її користувачів та тих, хто забезпечує її щоденне функціонування.
Медична реформа: підтримка змін без захоплення результатами
Попри тривалий період реформування галузі, більшість медичних працівників поки не відчувають позитивних наслідків проведених змін. Лише 24,4% опитаних зазначили, що відчувають покращення після медичних реформ, тоді як 46,0% не бачать позитивних результатів.
Особливо критично лікарі оцінюють зміни у доступності медичної допомоги. 40,5% вважають, що доступність медичних послуг для населення погіршилася, тоді як про покращення говорять лише 25,8%.
Водночас оцінки якості медичної допомоги виглядають більш збалансованими. Майже третина респондентів (29,2%) вважають, що якість медичних послуг покращилася, тоді як 24,2% переконані у протилежному.
Дослідження також показало неоднозначне ставлення до створення спроможної мережі медичних закладів. Лише 27,7% медиків вважають цей процес ефективним, тоді як 42,7% оцінюють його негативно.
При цьому більшість медичних працівників виступають за збереження максимальної територіальної доступності медичних послуг. 54,8% респондентів підтримують відновлення мережі фельдшерсько-акушерських пунктів, ще 12,2% виступають за її розширення.
НСЗУ: контролер чи партнер?
Одним із найбільш показових результатів дослідження стали оцінки діяльності Національної служби здоров’я України. Загалом позитивно або скоріше позитивно роботу НСЗУ оцінюють 32,8% медичних працівників, тоді як негативно або скоріше негативно – 47,1%.
Ще більш промовистими є відповіді на питання про роль НСЗУ в системі охорони здоров’я. Майже половина медиків (48,2%) сприймають її передусім як контролюючий орган. Ще 27,5% називають НСЗУ каральною структурою. Водночас лише 10,1% респондентів бачать у службі партнера для медичного закладу.
Лікарі також демонструють невисокий рівень довіри до прогнозованості рішень та правил взаємодії із замовником медичних послуг. Лише 5,1% опитаних вважають такі відносини прогнозованими, тоді як понад третина говорять про низький рівень або повну відсутність прогнозованості.
Медичне страхування: підтримують і лікарі, і пацієнти
На відміну від багатьох інших напрямів реформування, ідея обов’язкового медичного страхування отримала високий рівень підтримки серед медичної спільноти. Позитивно до її впровадження ставляться 65,6% лікарів та інших медичних працівників. Серед пацієнтів цей показник також залишається високим і становить 55,8%.
Найбільшу підтримку отримала модель окремого державного страхового фонду (39,6%). Водночас значна частина респондентів підтримує змішані моделі, які поєднують державний та приватний компоненти.
Цифровізація: електронні рецепти стали нормою, але проблеми залишаються
Одним із найбільш успішних напрямів трансформації системи охорони здоров’я лікарі називають впровадження електронних рецептів. Загалом 77,8% медичних працівників оцінюють користування ними як зручне або скоріше зручне, тоді як лише 22,2% говорять про певні незручності. Подібні оцінки демонструють і пацієнти, серед яких позитивно використання електронних рецептів оцінюють 75,5%.
Водночас цифровізація медичної сфери загалом продовжує супроводжуватися низкою проблем. Лише 16,5% лікарів вважають роботу медичних інформаційних систем (МІС) та ЕСОЗ дійсно зручною і такою, що економить час. Натомість 42,6% скаржаться на незручності через збої в роботі ЕСОЗ, ще 20,3% – на недосконалість самих медичних інформаційних систем.
Серед найбільш поширених проблем цифровізації медики називають збої в доступі до інтернету (55,6%), недосконалість МІС та недостатнє врахування потреб користувачів (41,3%), перебої з електропостачанням (31,4%), недостатню швидкість інтернету (30,6%), застарілу комп’ютерну техніку (29,2%) та постійне відставання функціоналу МІС від нових вимог НСЗУ та МОЗ (28,3%).
Війна продовжує впливати на систему охорони здоров’я
Порівняно з 2023 роком значно зросла частка медичних працівників, які повідомляють про фізичні пошкодження своїх закладів через війну. Якщо три роки тому про такі випадки повідомляли 8,8% респондентів, то сьогодні цей показник становить уже 22,2%. Попри це середня оцінка готовності системи охорони здоров’я до роботи в умовах війни дещо покращилася. Медики оцінюють її на 3,5 бала з 5 можливих проти 3,3 бала у 2023 році.
Кадровий дефіцит залишається головною проблемою
Абсолютним лідером серед викликів, які сьогодні стоять перед системою охорони здоров’я, залишається відтік медичних кадрів. Саме його назвали головною проблемою 70,0% медичних працівників. Для порівняння, руйнування медичної інфраструктури назвали ключовою проблемою лише 17,8% лікарів, а дефіцит ліків – 6,1%.
Результати дослідження підтверджують серйозність кадрової проблеми. Лише 27,9% респондентів вважають, що їхній заклад повною мірою забезпечений лікарями. Натомість 62,8% медиків повідомляють про нестачу лікарських кадрів. Схожа ситуація спостерігається і щодо середнього медичного персоналу: лише 21,1% вважають свій заклад достатньо забезпеченим медичними сестрами, фельдшерами, лаборантами та акушерками, тоді як 65,3% говорять про кадровий дефіцит.
Не менш показовими є оцінки оплати праці. Попри те, що 28,4% медиків повідомляють про певне зростання заробітної плати після початку повномасштабної війни, для 37,0% рівень оплати фактично не змінився. Ще 28,4% респондентів говорять про зменшення своїх доходів, з них 16,7% – про істотне зниження заробітної плати.
Відповідаючи на питання про справедливий рівень оплати праці лікаря в сучасних умовах, найчастіше медики називали зарплату від 30 до 50 тисяч гривень на місяць (38,8%). Ще 28,9% вважають, що лікар повинен отримувати від 50 до 70 тисяч гривень. Таким чином, майже дві третини опитаних визначають справедливий рівень оплати праці лікаря у межах від 30 до 70 тисяч гривень на місяць.
Пов’язування свого майбутнього з українською медициною
Попри війну, кадровий дефіцит та складну ситуацію в галузі, більшість медичних працівників не планують залишати професію та продовжують пов’язувати своє майбутнє з українською системою охорони здоров’я. 73,0% респондентів заявили, що планують і надалі працювати у державних або комунальних закладах охорони здоров’я. Ще 7,2% бачать своє професійне майбутнє у приватній медицині, а 2,6% замислюються над відкриттям власного медичного закладу. Водночас лише 5,2% опитаних розглядають можливість продовження професійної діяльності за межами України. Ще 11,9% планують змінити сферу діяльності.
Результати IV Національного дослідження демонструють, що українська система охорони здоров’я зберігає стійкість навіть в умовах повномасштабної війни. Водночас медична спільнота чітко сигналізує про наявність системних проблем, які потребують уваги держави та професійного середовища.
Серед ключових викликів лікарі називають кадровий дефіцит, недостатню прогнозованість взаємодії з НСЗУ, неоднозначні результати окремих напрямів медичної реформи та необхідність пошуку нових моделей фінансування галузі.
Водночас високий рівень підтримки обов’язкового медичного страхування, позитивне ставлення до цифрових сервісів та готовність більшості медиків продовжувати працювати в Україні свідчать про значний потенціал подальшого розвитку української системи охорони здоров’я.
Методологія: дослідження проведене у період з 11 травня по 17 червня 2026 року. Методом онлайн-опитування було опитано 7249 медичних працівників, які працюють у закладах охорони здоров’я на підконтрольній Україні території. Вибірка є репрезентативною за віком респондентів, регіоном, формою власності закладу охорони здоров’я (комунальна та державна) та видом медичної допомоги (первинна, вторинна та третинна). Теоретична похибка вибірки не перевищує 1,15%.
Для аналізу динаміки окремі результати порівнювалися з даними попереднього національного опитування медичних працівників, проведеного у 2023 році, а також із результатами всеукраїнського опитування пацієнтів, проведеного у 2026 році.