Громадяни більш за все довіряють сімейним лікарям, яких обирали свідомо
Більшість українців оцінюють стан медицини в Україні як середній. Про це йдеться у дослідженні “Медицина після реформ: очікування vs реальність”, яке провела дослідницька група «Active Group», передає Хронікерс.
Дослідження було представлене під час прес-конференції в інформаційному агентстві «Інтерфакс-Україна».
Згідно даних, отриманих під час опитування, дуже добре медичну сферу оцінили тільки 3% опитаних, скоріше добре – ще 16,7%, скоріше негативно 18,7% і дуже погано 7,2%. А 54,6% вважають як раз, що рівень надання медичних послуг посередній.
При цьому, сімейним лікарям повністю довіряють 29,5% опитаних, частково довіряють 61,9%. Не довіряють лише 8,6%.
«Тобто ми можемо говорити про те, що сімейним лікарям, яких люди свідомо шукали і свідомо обирали, загалом довіряють. І це взагалі така звичайна ситуація, коли люди можуть не довіряти медицині в цілому, вважати, що всі хабарники. А от люди знають лікарів, яким довірють, телефони цих лікарів передаються, і люди один через одного з ними комунікують. І от це така собі репутація особистості – вона є, і в принципі на ній може базуватись репутація системи» – зазначив засновник дослідницької компанії Active Group Андрій Єременко.
Респондентам також поставили питання, чи задоволені вони запровадженими державою медичними реформами? Тут 50,5% опитуваних сказали, що ні. Задоволені 24,7% опитуваних, а інші не змогли однозначно відповісти на це питання.
Прокоментував дані дослідження член правління громадської організації “Київська крайова організація “ВУЛТ”, професор кафедри внутрішніх та професійних хвороб ПВНЗ “Київський медичний університет” Григорій Солонинка.
«Реформи – вони в певній мірі мають позитивні моменти, мають і негативні моменти. Як лікар з багаторічним досвідом, як викладач вищої школи і як пацієнт, навіть дуже підтримую ці всі відсотки, про які ми сьогодні тут говоримо. Але всі повинні зрозуміти в країні про те, що дійсно є негативні моменти. І цьому негативу посприяла спочатку пандемія, а потім війна. Багато є думок про те, чи доцільно в стані пандемії чи війни проводити певні реформи, бо це все ж таки витрати. Але позитивом цих реформ є те, що держава все ж таки розуміє, що люди потребують допомоги в скрутні часи. Є гарна програма 40+, скрінінг для людей цього віку. Тобто ми бачимо певний крок держави, щоб покращити їхнє здоров’я навіть в часі війни. Тому треба судити і про добру сторону», – сказав він.
За словами фахівця, довіра до сімейного лкіаря – це позитивний момент, проте існує проблема в тому, що медицина більш доступна у великих містах, а от у сільській місцевості ситуація гірша, і тому треба їй більше приділяти увагу.
А от кандидат економічних наук, PhD в галузі історії, директор з розвитку та маркетингу інформагентства “Інтерфакс-Україна”, засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін зазначив, що медицина – це частина економічної стабільності країни, і коли витрати на медицину розмивають сімейні бюджети – це б’є по споживанню, по заощадженням, здатності людей працювати і відновлюватися.
«Переважна кількість людей в Україні платили за лікування чи медичні послуги з власної кишені. Це ж і підтверджують результати дослідження. Майже 70% платили регулярно, ще чверть платили час від часу. Що показують результати дослідження? По-перше, переважна більшісит громадян України сплачували медичні послуги або ліки з власної кишені. По-друге, для зля значної частини суспільства витрати на медицину – це не кілька відсотків, як в країнах Європи, США чи Японії. До 20 відсотків сімейного бюджету витрачає майже чверть населення. А кожен п’ятий витрачає більше 20%. Якщо перекласти це на мову фінансову аналізу, то в міжнародній методології катастрофічним є, якщо людина витрачає більше 10%. По-третє, фактор цін на ліки є ключовим для наших громадян. При цьому 96% вважають, що ціни на ліки зросли. На цьому тлі особливо важливо, як працюють механізми компенсації. Є державна програма, але лише 13% людей нею користуються».
Тому, на його думку, цю програму треба пропагувати.
Більш докладніше про дослідження дивіться у відео.
- Фармацевт чи ChatGPT: Кому довіряє український пацієнт