В інформаційній агенції УНІАН відбувся круглий стіл, на якому експерти обговорили образ майбутнього Президента. До розмови долучилися політтехнологи, соціологи, та інші спеціалісти, які вивчають громадську думку в Україні.
Предметом дискусії стало соціологічне дослідження «Сьомий Президент України: електоральний портрет ідеального лідера», яке провела дослідницька компанія Active Group за ініціативи видання «Політарена».
Методологія: дослідження проведено за допомогою онлайн-панелі SunFlower Sociology. Метод збору даних – самозаповнення анкет громадянами України віком 18 років і старше. Обсяг вибірки – 1000 респондентів, репрезентативна за віком, статтю та регіонами України. Період збору даних – 07 лютого 2026 року. Теоретична похибка при довірчій імовірності 0,95 не перевищує 3,1%.
«Ми задали людям серію запитань про те, яким вони бачать образ ідеального президента. Вони чітко описали, якими якостями він має володіти та як повинен взаємодіяти з народом. Але коли ми поцікавилися, чи знають вони такого кандидата, то виявилося, що ні. Результати дослідження показали, що образ сьомого президента України в масовій свідомості українців формується не як портрет конкретної особи, а як набір очікуваних управлінських якостей і стилів поведінки. Виборці прагнуть поєднання досвіду, адаптивності та результативності. Водночас цей запит не персоналізований, що створює відчуття пошуку без очевидного фаворита», – розповів засновник дослідницької компанії «Active Group» Андрій Єременко.
Під час круглого столу в інформаційній агенції УНІАН фахівці обговорили очікування і запити українського суспільства до влади. Серед них були: чесність, відкритість, не корупційність. А також українці хочуть, щоб майбутній президент міг управляти державою під час кризи та міг успішно вести перемовини. Помітно збільшився запит на перемовини, зокрема, з іноземними партнерами. І хоча в уяві виборців вже склався портрет успішного лідера, підігнати під цей образ конкретну людину вони не можуть, розповідає президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко:
«Вся соціологія показує, що величезна кількість людей, приблизно 30-40%відсотків ще не визначилися зі своїм кандидатом. Тобто, умовно кажучи, незважаючи на те, що ми обговорюємо цілий ряд кандидатів, починаючи від Зеленського, завершуючи Залужним і Будановим, Порошенком і Тимошенко, майже половина українців кажуть, що не бачать серед цього переліку людину, за яку вони готові проголосувати»
ВІЙСЬКОВИЙ ЧИ ЦИВІЛЬНИЙ?
Це питання може стати визначальним під час майбутніх президентських виборів. Стереотип про те, що суспільство автоматично проголосує за людину з фронту, вже не спрацьовує. Згідно соціологічного дослідження, яке підготували видання «Політарена» та дослідницька компанія Active Group, лише близько 30% готові підтримати кандидата у пікселі. Більшість же не хоче асоціювати свій вибір із продовженням війни. І хоча більшість українців не хочуть президента військового, проте долученість кандидата до захисту країни, може зіграти вирішальну роль під час виборів, вважає політтехнолог Олег Постернак:
«Буде актуальним питання: а що ти робив під час війни? Тобто, на побутовому, на повсякденному рівні це питання буде задаватися»
Запит суспільства поступово структурується навколо двох ключових очікувань. З одного боку — це прагнення миру. А з іншого — чітка потреба в безпеці. Українці під час виборів нададуть перевагу кандидату, який зможе унеможливити повторення війни в майбутньому, говорить політтехнолог Олег Постернак.
«Зараз вже вимальовуються два ключових наративи, когнітивні бокси, які між собою почнуть змагатися. Перший — це мир, відновлення, участь народу в конструюванні миру, референдум. А другий наратив — це захист. Тобто, виборець хоче бачити Верховного Головнокомандувача, який максимально убезпечити країну від війни або якісно підготує до наступного військового конфлікту, якщо він невідворотній»
Президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко пояснює, що такі суспільні запити є абсолютно нормальними для країни, яка живе в війні:
«Українцям потрібен лідер, який розуміється в сфері безпеки та оборони. І це, мабуть, найяскравіший критерій, який безумовно хочуть бачити виборці. Це очевидно, зрозуміло і прогнозовано. Під час війни, під час будь-якого військового конфлікту в будь-якій країні світу електоральну підтримку мають ті, хто воює або хто забезпечує безпеку громадянам і державі.»
ЯК ПРОВЕСТИ ВИБОРИ В УМОВАХ ВІЙНИ?
Серед ідей, які прозвучали на круглому столі — електронне голосування та голосування поштою. Це — нетрадиційні для України під час виборчого процесу інструменти. Але саме вони, на думку експертів, можуть забезпечити можливість волевиявлення для українців, які перебувають на територіях, де ведуться бойові дії та громадян, які виїхали за кордон. Також, щоб вибори відбулися, народні депутати повинні прийняти зміни до законодавства. Найболючішим та найбільш тривожним питанням у контексті виборів — залишається питання безпеки, вважає президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко:
«Яким чином проводити голосування під таким тиском з боку Російської Федерації? Навіть якщо не буде ракет та БПЛА, якщо, наприклад, вдасться досягти тимчасового перемир’я, ворог може порушити домовленості в любий момент. У РФ є агенти, які працюють в Україні. І якщо росіян не влаштують результати виборів, що їм заважатиме вчинити масований терористичний акт? Навіть на 200 виборчих дільницях одночасно»
Та попри війну та загрози, вибори в Україні — потрібні і їх можна організувати, переконаний політтехнолог Сергій Гайдай:
«Демократії без виборів не буває. А нам всім хочеться жити в демократичній країні, незважаючи на війну. Вибори не повинні залежати від того, що думають в Кремлі і що вони проти нас застосовують. Вони повинні залежати від нашого бажання обирати, бути обраними і ставити свої оцінки владі. Технічно організувати вибори можливо. Все залежить від бажання. Є давній принцип, який знають багато хто із практиків, які стикаються із вирішенням будь-яких проблем. Якщо ти хочеш вирішити проблему, в тебе повинно бути бажання, якщо не хочеш, ти завжди знайдеш якісь обставини, які не дадуть це реалізувати. І серед таких обставин, на які посилаються ті, хто не хоче виборів, є війна»
На думку, експертів, майбутні вибори можуть стати інструментом посилення нашої держави. Бо легітимне волевиявлення суспільства напряму впливає не лише на внутрішню стабільність, а й на позиції України на міжнародній арені, зокрема, може позитивно вплинути на мирні перемовини.
Вибори — це не про комфорт чи сприятливий момент, а про здатність суспільства брати відповідальність за майбутнє своєї країни. Про здатність держави зберігати демократичні принципи навіть у найскладніші часи.
