В Україні набирає обертів скандал навколо авторських прав на роботи видатного художника Івана Марчука. Група осіб, серед яких і Ігор Апостол – син колишнього нардепа і Михайла Апостола, стверджують, що підписали з митцем договір на передачу авторських прав на твори Марчука за 10 тис. грн. Сам Марчук оскаржує цей договір у суді, який відбувається у Тернополі. Після розголосу історії конфлікт викликав великий резонанс у суспільстві, а сторони обмінюються звинуваченнями. Подробиці цієї історії дослідив «Главком».
На перший погляд ситуація проста. 21 травня 2020 року у майстерні Марчука у Києві відбулося підписання договору на передачу виключної ліцензії на використання авторських прав на зображення всіх картин Марчука терміном на 100 років за 10 тис. грн. Підписав документ сам Маестро, його багаторічна помічниця Тамара Стрипко, а також адвокат з Дніпра Сергій Павленко, одеський бізнесмен Михайло Синиця і син колишнього народного депутата, ексрадника міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та земляк митця Михайла Апостола – Ігор. Останнім чотирьом і передавалися права на картини.
До речі, сам екснардеп Апостол брав у цьому процесі активну участь. За 9 днів до укладення угоди він особисто привітав Марчука з 84-річчям, а у день підписання договору зустрівся із Тамарою Стрипко у кав’ярні, щоб розповісти усі деталі. А от особисто під час підписання присутнім не був.
За словами Стрипко, Марчук підписав папери не дивлячись, хоча було дивно, що він віддає авторське право за 360 доларів і 5% роялті від надходжень за ліцензійні права. Це при тому, щоколекція народного художника налічує понад 5 тис. картин. Середня ціна полотна – 5-10 тис. доларів. Влітку 2024 року картину Івана Марчука «Зійшов місяць над Дніпром» було продано за рекордні для творів митця 300 тис. доларів на аукціоні Goldens у Києві. У 2022 році інша картина Марчука «Сад спокуси» реалізовано за 120 тис. доларів на благодійному аукціоні.
Далі пішли інші нестиковки. Стрипко повідомила, що на словах Михайло Апостол запевняв, що цей договір не набере чинності без нотаріального посвідчення. Про це в самому договорі є пункт, що «сторони дійшли угоди про те, що даний договір не підлягає нотаріальному посвідченню».
Але це з’ясувалося вже після того, як договір був підписаний і помічниця наполягла, щоб художник прочитав його зміст.
«Ми почали його читати і я особисто негайно зателефонував до Апостола Михайла з вимогою не чинити жодних дій за тим договором щодо авторських прав на мої твори і наполягав, що ніякого нотаріуса не потрібно, бо підписувати такий договір я не маю наміру. У телефонній розмові Михайло Апостол запевнив мене, мовляв, можу бути спокійним, всі домовленості скасовано і будь-які дії за договором припиняються. Як з’ясувалося, випадково Апостол і невідомі мені підписанти Павленко й Синиця вважають договір чинним», – зазначив Іван Марчук.
Митцю не залишалося нічого іншого, як звернутися до суду за захистом своїх прав. «Детонатором» стала ще одна історія. З’ясувалося, що Марчук вже тривалий час тісно співпрацює з власницею та директором підприємства-виробника та імпортера вин в Україні Big Wines Наталією Бурлаченко. Зображення картин Івана Марчука зображені на етикетках. Було використано на пляшках п’ять принтів полотен Івана Марчука. На наступні роки автор уже дав згоду про нанесення на етикетки вин ще 10 зображень.
І от влітку 2024 року в одному з кафе Києва Бурлаченко зустріла Михайла Апостола, і той запитав, чи має вона право використовувати твори Марчука? А також повідомив, що авторські права на картини художника належать його сину. У Бурлаченко був відповідний договір із митцем з 2022 року, тому вона здивувалася питання, а потім вже почала з’ясовувати що до чого в Тамари Стрипко. У липні 2025 року Марчук подав до суду позов щодо визнання недійсною ліцензійної угоди. Справа слухається у Тернопільському міськрайонному суді.
Хоча до «дебатів» сторони вже перейшли у публічній площині.
Михайло Апостол написав пост у фейсбуку, що він і його син не мають жодного стосунку до авторських прав на спадщину Марчука.
Але при цьому Ігор Апостол подав клопотання до суду провести проведення судово-психіатричної експертизи Маестро, щоб з’ясувати, чи був він при здоровому глузді 21 травня 2020 року, коли ставив підпис під ліцензійним договором?
Більш того, відповідачі намагалися домогтися відводу головуючого судді Тараса Якімця. Нібито той пропустив стадію розгляду з укладення мирової угоди. Хоча під час судового засідання адвокат Марчука чітко пояснила, що примирення між сторонами неможливе. У підсумку у відводі судді відмовили.
Під каток звинувачень потрапила і Стрипко. Помічниці художника, яка назвала цей договір «аферою століття» закидають, що вона начебто вводить в оману художника і не допускає жодних контактів відповідачів з Марчуком.
На захист жінки став народний художник України Володимир Козюк.
«З Марчуком я знайомий давно. Це — окрема планета, окремий космос. Людина, яка живе творчістю у найчистішому її прояві. І саме тому протягом багатьох років поруч з ним була людина, яка брала на себе всю рутину, всю комунікацію, організацію, логістику, захист — пані Тамара. Я дуже добре пам’ятаю: саме з моменту нашого знайомства з нею спілкування з Маестро стало людяним, спокійним, теплим. Бо творчій людині потрібен хтось, хто бере на себе побут, компанії, домовленості, нескінченні технічні питання, які художника тільки виснажують. Не кожен витримає космос митця — я знаю це по собі. І я бачив, скільки сил і часу пані Тамара вкладала в те, щоб ім’я Марчука звучало у світі не як випадковість, а як результат системної, щоденної праці», – написав він у фейсбуку.
Сам Марчук через соцмережі звернувся за допомогою до держави.
«Тільки вороги можуть у трагічний час для рідної землі так нещадно паплюжити мене, близьких мені людей, намагаючись привласнити їм неналежне, перешкоджаючи тій великій творчій місії презентації України у світі, яку я здійснюю. Моя виставка була у Європарламенті, коли вирішувалось питання безвізового режиму, мої твори бачили шанувальники мистецтва у світі – я обʼїхав з виставками чотири континенти. І те, що відбувається – це не лише моя проблема. Дуже сподіваюся, що і держава стане на мій захист», – зазначив митець.
Наступне судове засідання заплановане на 22 грудня, де багато чого проясниться. Проте прикро, що людина, яка наступного року відзначатиме 90-річчя, і яка зробила вагомий внесок у популяризацію українського мистецтва у всьому світі, змушена відстоювати право розпоряджатися результатами своєї багаторічної праці.
Іронія долі. У лютому 2017 року шахрай намагався заволодіти колекцією картин Марчука вартістю 10 млн доларів під виглядом організації виставки у престижному місці. Тоді вдалося зберегти 101 картину. І тоді публічно цю історію від МВС комунікував тодішній радник міністра Михайло Апостол. Тепер він сам опинився в епіцентрі неприємної історії з картинами видатного майстра.