Спілкування з людьми залишається тим, що поєднує минуле життя 52-річного Андрія із сьогоденням
У Державній прикордонній службі України розповіли історію 52-річного Андрія, який понад 10 років присвятив себе залізниці, а під час війни став прикордонником, передає Хронікерс.
«Робота провідника – це значно більше, ніж перевірка квитків і ранкова кава для пасажирів. Це нічні зміни, постійна увага до людей, відповідальність і готовність діяти в непередбачуваних ситуаціях», – розповів Андрій.
Після початку повномасштабного вторгнення він спочатку займався перевезенням військових вантажів і особового складу військових підрозділів, а у 2025 році остаточно змінив форму провідника на військовий однострій, підписав контракт з ДПСУ і тепер несе службу на Вінниччині, в автомобільному пункті пропуску «Могилів-Подільський», де один із перших зустрічає подорожуючих.
За словами самого Андрія, спілкування з людьми – це те, що пов’язує його минуле життя із сьогоденням.
«Колись я першим зустрічав пасажирів, які заходили до вагона, а сьогодні – подорожуючих на кордоні. Мені завжди подобалося працювати з людьми, адже іноді достатньо щирої усмішки чи кількох добрих слів, щоб підняти людині настрій і зробити її дорогу трішки приємнішою», – сказав прикордонник.
- Від ремонтника побутової техніки до пілота дронів-перехоплювачів: Історія прикордонника на псевдо «Технік»