Найменш корумпованими українці вважають ЗСУ, найбільш – ТЦК та СП
У Києві видання «Політарена» спільно з дослідницькою компанією Active Group провели круглий стіл «Корупція та економічні злочини: як зробити правоохоронну систему результативною. Суспільна оцінка, відповідальність інституцій та практичні рішення», передає Хронікерс.
Під час дискусії були оприлюднені і обговорені результати загальнонаціонального опитування на тему корупції в Україні, проведеного виданням «Політарена» спільно з компанією Active Group 1 серпня 2026 року.
У заході взяли участь: засновник дослідницької компанії Active Group Андрій Єременко, директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній, головна редакторка видання «Політарена» Вікторія Плотнікова, перший заступник Директора Бюро економічної безпеки України Тарас Щербай, народний депутат України (фракція «Голос») Ярослав Юрчишин, т. в.о голови Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) Ярослава Максименко, заступниця директора Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професорка Наталія Мельничук.
Засновник компанії Active Group Андрій Єременко зазначив, що понад 82,6% опитаних вважають, що з 2022 року корпція в Україні зросла.
«Ми бачимо таку собі дивну історію — корупція це проблема, що визнана всіма, вона ламає довіру до держави, але коли питаємо, скільки має отримувати людина, що бореться з корупцією, починаються дуже нелогічні відповіді», — зазначив Єременко.
При цьому більшість українців, які взяли участь в опитуванні (76,9) усвідомлюють, що що людина, яка розслідує багатомільйонні корупційні та тіньові економічні схеми, ризикує життям.
«Ми зараз справді перебуваємо на етапі, коли в Україні нарешті немає недоторканних для антикорупційних органів. Вони розслідують справи, які стосуються найвищих чиновників; ще кілька років тому це не можна було уявити. Нам потрібно інвестувати в боротьбу з корупцією більше ресурсів. Єдине питання, що ми зараз у війні і дуже залежимо від наших міжнародних партнерів, і нам треба балансувати. Питання пріоритету підняти зарплати військовим чи працівникам антикорупційних органів, думаю, очевидне. А що може робити Верховна Рада — це вдосконалювати законодавство. Дуже добре, що в нас є зараз переформування Бюро економічної безпеки, і ми бачимо позитивні тенденції», – сказав нардеп Ярослав Юрчишин.
У свою чергу, перший заступника директора Бюро економічної безпеки України (БЕБ) Тараса Щербай підкреслив, що українське суспільство, як пострадянське, багато в чому звикло толерувати корупцію, але вже нове покоління, що не застало тих часів, по-іншому дивиться на цю проблему.
«Якщо проаналізувати тенденцію, побачимо, що в нового покоління зовсім інші підходи до антикорупційних заходів, до розуміння розвитку держави. Але ця проблема складна, і потрібно починати зі школи: навчання, просвітницькі заходи», — зазначив представник БЕБ.
За словами Щербая, оцінка БЕБ в аспекті антикорупційної боротьби доволі недооцінена суспільством. «Якщо говорити про провадження Бюро економічної безпеки, то вони не настільки медійні, як НАБУ чи САП, але їх значення доволі вагоме», — зазначив Щербай.
«Наша мета — фіскальний ефект. Станом на сьогодні за результатом наших розслідувань уже шість великих мереж публічно задекларували своє прагнення зміни структури і перехід від такої схеми ухилення від сплати податків», — пояснив Щербай.
Представник БЕБ торкнувся болючою теми нелегальних заправок.
«Минулого року ми сфокусували на цьому увагу. Понад 34% цього бізнесу перебувало в тіні. Ми з партнерами ідентифікували близько 588 заправок, які спільно відпрацювали. Наша мета полягала в тому, щоб ліквідувати можливість їхнього функціонування. І станом на зараз 133 заправки були повністю ліквідовані. На 324 млн грн збільшився дохід від реально проданого палива. Це верифікований показник. Легальний бізнес отримав на 46% більше прибутку, а сплатив він на 37,5% більше податків», — доповів Щербай.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній закцентував увагу присутніх на тому, що переконання пересічного українця в тому, що чиновник має за невелику зарплату якісно виконувати свою роботу і водночас бути жорстко караним за корупцію, тягнеться з колоніального минулого нашої держави, коли посадовець був ворогом, чужинцем.
«Коли респонденти говорять про чиновників-корупціонерів, то їм треба низькі зарплати, а коли я прийду на цю посаду, мені треба вищу зарплату. Колись я почув таку фразу, що для українців останніх 300 років чиновники — це було щось окупаційне. Чиновників присилали звідкись. Це не було як на Заході, коли чиновник — це представник твоєї громади. Тому і ставлення таке», — сказав Позній.
Головна редакторка видання «Політарена» Вікторія Плотнікова зазначила, що для того, щоб Україна була демократичною, успішною країною, корупція не має толеруватися.
“«Якщо ти хочеш, щоб Україна була демократичною, успішною країною, корупція не має толеруватися. Багато наших громадян зараз живуть за кордоном, і вони бачать відмінність. Наприклад, якщо ти запаркував своє авто з порушенням, тобі „прилетить“ величезний штраф. Там людина тримає себе в рамках, а рамки створює держава. А що заважає нам в Україні робити те саме?», — сказала вона.
Представниця наукової спільноти, заступниця директора Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професорка Наталія Мельничук підкреслила, що презентоване дослідження виявило два важливих аспекти: криза суспільної довіри і запит на результативність роботи правоохоронних органів.
“Наш університет є платформою, де готують фахівців цього напрямку. Університет має декілька профільних кафедр, що спеціалізуються на цих питаннях. На сьогодні університет є експертом у цій галузі. Практично усі законопроєкти, які приймаються профільними комітетами Верховної Ради, проходять експертизу в нашому структурному підрозділі. Тож запрошуємо до співпраці представників сьогоднішньої дискусії, а також НАБУ і САП», сказала Мельничук.
- МЗС та КНУ розпочинають створення Центру дослідження Росії як держави-агресора