Серед знахідок – природне вулканічне скло зі Словаччини, уламки кераміки та обвуглені зерна гороху й пшениці
Поблизу Тустані на Івано-Франківщині міжнародна експедиція досліджує поселення перших землеробів. На місці розкопок господарської ями доби неоліту науковці знайшли природне вулканічне скло зі Словаччини, уламки кераміки з «нотним» орнаментом та обвуглені зерна гороху й пшениці, вік яких може сягати понад п’ять тисяч років.
Про це розповідає Суспільне.Івано-Франківськ, передає «Хронікерс».
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал
Дослідження проводять українські, швейцарські та чеські науковці в межах проєкту «Ukrainian History Global Initiative». Експедиція працює на цій пам’ятці з 2020 року, а цьогорічні розкопки триватимуть до 28 серпня.
Археологи працюють посеред поля, засіяного соєю. Тут вони досліджують господарську яму доби неоліту, яку давні мешканці використовували для різних потреб.
За словами ученого секретаря Інституту археології НАН України Сергія Теліженка, у ямі могли брати землю для будівництва довгих прямокутних помешкань, а згодом використовувати її як місце для відходів.
Саме цей смітник через тисячоліття став цінним джерелом інформації для археологів. У ньому знаходять знаряддя праці, уламки посуду та інші предмети, які допомагають відтворити життя давніх мешканців Прикарпаття.
Серед кераміки є фрагменти, прикрашені горизонтальними лініями та невеликими вдавленнями, які археологи називають «нотами». Такий орнамент характерний для так званої «нотної фази» культури лінійно-стрічкової кераміки.
Поруч знаходять і матеріали, пов’язані з трипільською культурою. Однією з найцікавіших знахідок стала нижня частина глиняної жіночої статуетки.
Такі фігурки були поширені у трипільців, причому жіночих статуеток знаходять значно більше, ніж чоловічих. Їхні форми змінювалися з часом, тому такі знахідки допомагають археологам визначати період існування пам’ятки.
Особливу увагу дослідників привернув обсидіан — природне вулканічне скло, яке давні люди використовували для виготовлення частин знарядь праці.
Аналіз показав, що знайдений поблизу Тустані обсидіан походить із території сучасної Словаччини. Відстань між місцем його походження та поселенням становить близько 200 кілометрів по прямій.
Для археологів це важливий доказ того, що мешканці поселення мали контакти з іншими спільнотами та отримували матеріали з віддалених територій.
Ще одне важливе відкриття цього сезону — обвуглені залишки рослин. Дослідниця лабораторії доісторичної археології та антропології Університету Женеви Марта Андрійович за допомогою спеціального обладнання вимиває рослинні рештки з ґрунту.
Цього року вперше вдалося знайти зерна, які можуть належати до неолітичного періоду. Серед них — рештки гороху та, ймовірно, пшениці. Також науковці виявили насіння диких рослин.
Зерна збереглися завдяки тому, що були обвуглені. Частину зразків дослідники планують вивчити під мікроскопом, а деревне вугілля — датувати за допомогою радіовуглецевого аналізу.
Попередні дослідження вже дали вражаючий результат: знайденому у господарській ямі деревному вугіллю виявилося близько 7200 років.
Міжнародна команда також аналізує ґрунт, щоб зрозуміти, як давні землероби впливали на навколишнє середовище. Дослідники хочуть встановити, чи збагачували мешканці поселення землю органічними відходами та чи могли таким чином покращувати умови для вирощування культур.
Науковці зазначають, що дослідження поблизу Тустані допомагають не лише визначити вік поселення, а й зрозуміти, як жили, господарювали та взаємодіяли між собою перші землероби цього регіону.
Усі знахідки після завершення досліджень мають поповнити фонди національного заповідника «Давній Галич».
- Археологи на Прикарпатті виявили колекцію скляних намистин X-XIII століть