Хронікерс

Гарячі українські новини

Квіти на згарищі, відновлені колії та пошук собак: Як Пуща Водиця відновлюється після російських обстрілів

Пуща Водиця обстріли

Хоч у Київ російські війська так і не змогли увійти, деякі райони міста під час окупаціїї області досить сильно постраждали від постійних обстрілів ворожою артилерією. Один з таких — Пуща Водиця. Пуща розташована впритул до села Горенка, яке було окуповане і майже знищене російськими військами. Дійти з села до Пущі можна пішки через ліс, чим не нехтують місцеві мешканці, навіть попри те, що місцевість була напічкана вибухонебезпечними предметами.Квіти на згарищі, відновлені колії та пошук собак: Як Пуща Водиця відновлюється після російських обстрілів

Пуща Водиця, як і Виноградар, була під досить інтенсивними обстрілами. Тому комунальні підприємства заздалегідь евакуювались звідти. Зокрема, психоневрологічний інтернат, який згодом обстріляли з артилерії. 

Після деокупації області київська влада пообіцяла відновити усе, що було зруйновано, а що не вдасться уже відновити — компенсувати. 

Довгий час до Пущі Водиці не ходив трамвай, який є одною з візитівок району — окупанти розбили трамвайні колії. Проте в досить стислий термін комунальники встановили 250 метрів нових рейок та близько 600 шпал. Зараз про розбиті кілька місяців тому шляхи нагадують лише нові шпали.

В кінці трамвайного маршруту росіяни з градів влучили в трамвайну підстанцію — та згоріла вщент.

Кінцева зупинка теж постраждала від рук окупантів, але, принаймні встояла, хоч і з тріснутим склом, на якому чітко видно місця, куди влучали уламки снарядів.

Поруч із зупинкою — магазин, від якого фактично лишився лише фасад. Усе всередині згоріло або розтрощене.

Кафе “Літо” через дорогу спіткала майже така сама доля. Про його колись хороші часи нагадує тепер лише частина бічної стіни з меню. Серед купи згорілих меблів і обладнання уціліли лише кілька білих чашок. На загрище хтось приніс квіти.

Замість кафе і магазинів прямо біля того, що від них лишилося, тепер процвітає стихійна торгівля.

Йдучи вулицею на стовпах і зупинках можна побачити досить багато оголошень про пошук зниклих домашніх улюбленців. Як розказала одна з місцевих жительок, якщо під час обстрілів господарі не встигали сховати тварин, ті просто тікали від страху. Вона сама виїжджала до доньки на Оболонь, і її собака на той момент уже втекла, знайти її досі так і не вдалося.

В цілому район далі від окраїни виглядає досить живим. Втім, якщо придивитися, на перший погляд, недобудова виявляється будинком зі зруйнованим другим поверхом, а порохня ділянка — вигорілим будинком.

По вулиці вздовж лісу в одному з дворів — посічений уламками паркан. А прямо перед двором — вирва від міни, яку перетворили на невеличкий смітник.