На щорічному міжнародному фестивалі «Книжковий Арсенал» у Києві відбулася подія, яка претендує на статус головного культурного прориву року. Публіці презентували надзвичайно важливу для національної самоідентифікації культурно-просвітницьку платформу «Україна. Світ Трипілля», створену в стратегічному партнерстві ГО «Наша основа» та Благодійним фондом «МХП-Громаді.
Сьогодні завдяки такому партнерству вийшов спеціальний номер журналу «Антиквар», присвячений Трипіллю, українською та англійською мовами, – повідомляє інформаційне агентство Hronikers.
Наступний проєкт – історико-пригодницька повість відомого історика та публіциста Олександра Зінченка «Два мільйони світанків. Трипільська таємниця», яка щойно побачила світ у культовому видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Книгу, власне, презентували на великій публічній розмові «Україна. Світ Трипілля: початок великої історії», що відбулась на полях Книжкового Арсеналу 2026.
Реалізація цього стратегічної ідеї об’єднала державницьку ініціативу Президента України (2005-2010 рр) Віктора Ющенка, потужну фінансову підтримку великого українського бізнесу – компанії МХП і Благодійного фонду «МХП-Громаді», експертизу й реалізацію проєктів від ГО «Наша Основа».
Віктор Ющенко: «Нам має бути соромно, якщо в Україні не з’явиться великий Національний музей Трипілля»
Президент України (2005-2010 рр) Віктор Ющенко протягом багатьох років послідовно адвокатує дослідження та популяризацію Трипільської спадщини. Під час презентації він виступив із емоційною та глибокою промовою про історичну тяглість української нації.
«Ми представляємо світові культуру, вікова оцінка якої на сьогодні становить 7 тисяч років. Ця цивілізація — яку, до речі, минулого року вперше на офіційному рівні назвали квазіцивілізацією — приблизно на 3,5 тисячі років старша за Стародавню Грецію. І витоки цієї грандіозної історії розташовані всього за 40 кілометрів від місця, де ми зараз перебуваємо.
Тому я аплодую цьому проєкту. Водночас я переконаний: нам усім буде соромно, якщо в нас не буде великого Національного музею Трипілля. Буде соромно, якщо ми не створимо окремий державний Інститут, який досліджуватиме Трипілля як повноцінну цивілізацію. Буде соромно, якщо з Трипілля не виросте 5–7 потужних національних гончарних шкіл, які поєднають нашу націю традицією — від Косова до Слов’янська і кримськотатарської кераміки».
Чотири війни під однією обкладинкою: про що книга Олександра Зінченка
Промовиста назва книги — «Два мільйони світанків. Трипільська таємниця» — відсилає до неосяжної глибини часу, протягом якого на наших землях безперервно сходила й заходила сонячна заграва. Сюжет повісті унікальний: її дія стартує у майбутньому — 28 травня 2028 року. Проте, за словами автора Олександра Зінченка, це не просто фантазійна історія — книга є абсолютно історично достовірною, адже кожен крок і деталь детально погоджували із провідними істориками та археологами.
Керівником наукової групи проєкту виступив відомий вчений, доктор історичних наук Михайло Відейко. Саме він часто повторює тезу, яка лягла в основу філософії проєкту: «Усі ми, сучасні українці, є трипільцями по матері». Сучасні генетичні дослідження доводять, що унікальна ДНК трипільців тисячоліттями передавалася саме по жіночій лінії. Цей генетичний і культурний код досі закодований у наших вишиванках, орнаментах, традиціях будівництва та гончарній кераміці.
Автор повісті Олександр Зінченко зізнається, що для нього ця книга насамперед про війну і про незламність:
«Під цією палітуркою зашито чотири війни. Перша — це та, яку ми переживаємо прямо зараз. Я спіймав себе на думці, що більшу частину книги написав у коридорі під час нескінченних повітряних тривог, коли нас будили “добрі сусіди”. Це був мій особистий акт культурного спротиву.
Друга війна — це та, що відбувалася тисячоліття тому. Це історія про те, як наші дуже давні предки сіяли хліб, жали його і водночас змушені були зі зброєю в руках виборювати землю, на якій цей хліб ріс.
Третя війна — це визвольні змагання 1918–1921 років, коли покоління батьків Олега Ольжича та Олександра Колесси, на жаль, не змогло втримати українську незалежність.
І четверта війна — Друга світова, під час якої в застінках гестапо загинув сам Олег Ольжич (Кандиба). Людина українського Відродження, яка могла все: він був і геніальним археологом, і поетом, і політиком.
У своїй книжці я намагався символічно завершити всі ці чотири війни нашою перемогою. Мені б хотілося, щоб у реальності ця війна закінчилася якомога швидше — нашою перемогою вже цього року. Одна з головних трипільських таємниць, яку ми відкриваємо разом із читачем, полягає в тому, що наша земля дає нам таку дивовижну внутрішню силу, яка не дозволить нікому вирвати нас із корінням. А це коріння, на хвилиночку, росте вглиб уже понад 75 століть».
Культурний фронт бізнесу: чому МХП інвестує в ідентичність
Масштабне видання книги та запуск культурно-просвітницької платформи «Україна.Світ Трипілля» стали можливими завдяки підтримці великого бізнесу. Директор Департаменту корпоративної соціальної відповідальності МХП Павло Мороз підкреслив, що для компанії системна підтримка історико-культурних проєктів під час війни — це питання національної безпеки та захисту державності.
«Наш бізнес працює переважно в сільських територіях, у громадах. На сьогодні МХП має понад 3000 мобілізованих працівників, більше тисячі ветеранів, і, на превеликий жаль, ми маємо загиблих колег. Тому підтримка військових та їхніх родин — це безумовний і абсолютний пріоритет для кожного співробітника компанії.
Ми не прагнемо вихвалятися цифрами допомоги, бо зараз мета одна — здобути українську державність, мир і перемогу. Але в певний момент самі військові з передової почали запитувати нас про підтримку культури. Їм потрібні не лише бронежилети чи дрони, їм потрібне українське кіно, книга, сенси — те, за що саме вони воюють в окопах. Спільно з Асоціацією “Дивись українське!” ми возимо вітчизняні фільми у прифронтові зони. Ми працюємо з гуртом “Kozak System”, який постійно їздить на передову піднімати бойовий дух хлопців.
Тепер черга дійшла до книговидання. Для нас такі імена, як Стус, Симоненко, Шевченко, Чорновіл, Леонтович — це не просто параграфи з підручника. Це жива пам’ять громад. Наприкінці 2022 року ми прийшли в ті села, де розташовані локальні музеї цих постатей, і повністю їх підтримали. На прохання нащадків Василя Симоненка ми профінансували видання унікальної збірки “Молитва”, куди увійшли 80 фотокопійованих рукописів поета, яких світ ніколи раніше не бачив. Спільно з Дмитром Стусом, сином видатного поета, ми підтримали видання унікальних томів Василя Стуса. Разом із дружиною заслуженого діяча мистецтв України, фотографа і військового Сергія Кущенка, який, на жаль, загинув на фронті, ми видали його “Фронтовий кобзар”.
Культура — це фундамент єдності народу. І Трипілля в цьому контексті — неосяжна тема. Це не просто про археологічні черепки, це про історію української цивілізації, яка існувала за тисячоліття до нашої ери. Вона здатна переписати всю світову історію економічної думки та довести, що мистецтво управління домогосподарством, знаряддя праці, унікальний одяг та висока побутова культура зародилися саме тут, в Україні. Це найсильніший аргумент для нашої культурної дипломатії на міжнародній арені. Україна — це не чийсь “молодший брат”, це самобутня європейська епоха завдовжки в 7 тисяч років, яка інтегрує нас у світову цивілізовану спільноту».
«У час, коли Україна виборює право на власне майбутнє, такі проєкти як «Україна. Світ Трипілля» набувають особливого значення. Вони допомагають краще зрозуміти своє коріння, зберігати культурну пам’ять та формувати міцний зв’язок між минулим і сьогоденням. Тому Фонд підтримує проєкти, які повертають українцям знання про власну історію та культуру, адже саме вони є основою нашої стійкості та ідентичності», — зазначив директор Благодійного фонду «МХП-Громаді» Володимир Забела.
Мультимедійна екосистема: куди масштабуватиметься проєкт «Україна. Світ Трипілля»
Презентована книга — це лише вершина айсберга. За словами Ірини Ванникової, директорки з комунікацій та партнерства ГО «Наша Основа», проєкт задумувався як глобальна крос-секторальна мультимедійна платформа.
«Приблизно рік тому СЕО МХП Юрій Косюк та голова правління благодійного фонду “МХП-Громаді” Юрій Мельник запросили нашу команду до створення великої стратегічної екосистеми, яка об’єднає мистецтво, історію та фундаментальну науку. Нам дійсно є чим пишатися: задовго до будівництва єгипетських пірамід у Гізі, за тисячоліття до появи Стоунхенджу та розквіту Давньої Греції, тут, на території сучасної України, існували величезні, високоорганізовані, багаті та успішні протоміста трипільців. Про це треба кричати на весь світ, це треба робити модним!
Ми вже видали спеціальний випуск авторитетного журналу “Антиквар”, повністю присвячений Трипіллю, причому двома мовами — українською та англійською, для іноземних дипломатичних кіл. У наших найближчих планах — зйомки повнометражного художнього кінофільму та створення великого анімаційного фільму для дітей. Спільно з нашим стратегічним партнером БФ «МХП-Громад»і команда Нашої Основи подали ці два проєкти на державну ініціативу Президента України Володиммира Зеленського «Тисячовесна».
Ба, більше, у партнерстві з “МХП-Громаді” ми виграли два великі гранти від Українського культурного фонду (УКФ). Завдяки підтримці УКФ та БФ «МХП-Громаді» вже незабаром ми реалізуємо масштабну театральну виставу “Не розходьтеся, Трипілля” від топової української режисерки Тамари Трунової — вона офіційно увійде до репертуару знаменитого Київського театру на Лівому березі. А для молоді та поціновувачів сучасних технологій ми готуємо унікальну VR-виставку доповненої віртуальної реальності “Світ Трипілля”. Наші плани неосяжні, і сьогодні на Книжковому Арсеналі ми зробили один із перших, але надзвичайно потужних кроків».
Партнерський матеріал
Читати також: Трипілля: культурний код України. У Києві презентували масштабний проєкт, присвячений давній цивілізації