Більшість українців тією чи іншою мірою використовують сервіси штучного інтелекту й загалом очікують від них користі для суспільства. Втім, є й тривога від того, що ШІ може мати неабиякий вплив на всі сфери життя
Такі дані соціологічного дослідження, проведеного компанією «Active Group» 23 травня 2026 року на замовлення видання Хронікерс.
Понад 80% українців заявили, що принаймні загалом розуміють, що таке штучний інтелект, утім відсоток таких порівняно з березнем дещо змінився: якщо у березня 28,1% відповіли, що повністю розуміють, ще 53,4% – що радше розуміють, то у тревня 31,1% опитаних респондентів відповіли, що повністю розуміють, що таке ШІ, а відсоток тих, хто більшою мірою розуміє склав 51,3%. У березні близько 15,5% визнали, що радше або зовсім не розуміють це явище, тоді як у травні цей відсоток знизився до 14,5%. Приблизно 3% вагалися з відповіддю тоді, й у травні.
Щодо практичного використання ШІ, то картина особливо не зазнала змін від березня. Як тоді, так і зараз майже чверть респондентів (24,6% -26,6%) заявили, що постійно користуються сервісами на основі штучного інтелекту, ще 47,1% – 47% роблять це час від часу. Не користуються такими сервісами: у березні таких було 26,1%, у травні 24,8%.
Щодо впливу поширення ШІ на українське суспільство, думки розподілилися таким чином: однакова кількість респондентів 9,3% та 9,2%) вважає, що ШІ має виключно позитивний вплив на суспільство, “більше позитивно” – на думку 38,6% 2 березні проти 46,2% у травні. Важко відповісти на це записання було 28,8% опитаних у березні та 22,1% у травні. Більш негативний вплив має ШІ на українське суспільство на думку 19,5% респондентів у березні та 18,2% у травні, і приблизно однакова кількість опитаних вважає вплив ШІ негативним – це 3,8% та 4,3% відповідно.
Емоційне тло щодо розвитку ШІ є змішаним.Якщо у березні захоплення й цікавість відчували 54,4%, то у травні цей показник істотно знизився – 46,8%, також майже чверть (24,8%) у березні казалипро тривогу та страх – у травні цей відсоток знизився до 21,3%, у березні 23,8% опитаних казали про надію, а вже у травні цей показник впав до 16,8%. Водночас рівень скепсису та недовіри знизився – у березні він був на рівні 24,6%, а вже у травні склав 16,8%.
Щодо темпу інтеграції ШІ в українське суспільство, відносна більшість вважає нинішню швидкість прийнятною. Так, у березні 47,1% респондентів відповіли, що швидкість впровадження технологій є «оптимальною». Такої ж думки притримуються 49,3% опитаних у травні. У березні 28,6% вважали, що все відбувається занадто швидко, тоді як у травні відсоток таких відповідей знизивсі до 25,6%. Занадто повільною вважають інтерацію ШІ в суспільство 8,6% опитаних проти 7% у березні. Приблизно однакова кількість респондентів – 17,3№ у березні та 16,6% у травні – не змогли дати відповідь.
У сприйнятті економічних наслідків поглиблення застосування ШІ показало позитивну динаміку. Якщо у березні близько 9,3% опитаних очікували значного зростання економіки завдяки ШІ, то в травні цей показник зріс до 10,8%. У березні 20,1% опитаних вважали, що це призведе до незначного зростання, а в травні – вже 25,6%. Водночас відсоток тих, хто вважає що ніяк не вплине – знизився з 36,6% у березні до 29,4% у травні.
Коли мовиться про особисті заробітки респондентів та їхніх близьких, переважає думка «ніяк не вплине». У березні понад 54,1% опитаних очікували, що поширення ШІ не вплине на їхні доходи, в березні цей показник дещо знизився – 48,3%. Незначного зростання своїх доходів від поглиблення ШІ у березні очікували 13% респондентів, тоді як у травні цей відсоток зріс до 16,2%. Значне зростання прогновували для себе у березні 4,8%, а в травні оптимістично налаштованих респондентів побільшало – 5,7%. Водночас близько 12,3% респондентів у березні очікували зменшення заробітку різного ступеня, у травні картина практично не змінилася.
Коли респондентів запитали, яку роботу ШІ, на їхню думку, не зможе виконувати краще за людей, найбільше сумнівів виявилося саме у політичній та високоризиковій управлінській сфері. У березні майже 34% опитаних були переконані, що ШІ краще за людину справлятимк=еться з виявленням корупційних схем, у травні таких оптимістів плменшало до 28,2%. Із перевіркою політиків на чесність краще впорається шІ на думку 28,1% ( у березні) та 25,4% так вважають у травні. Не довірили б штучному інтелекту перевірку роботи дрібних чиновників 18,8% респондентів, опитаних у травні, тоді як у березні таких було трохи більше – 24,8%. Зменшилися показники довіри до ШІ і в таких аспектах, як побота податкової ( менше на майже 2% опитаних), пошук окремих злочинців (менше на 2%). Натомість довірити ШІ протидію дезінформації, проведення держзакупівель та роботу нардепів готова приблизно така ж кількість опитаних, як і в березні.
Зашалом, якщо зробити зріз та порівняти думку опитаних щодо ролі ШІ в українському суспільстві, картина вигладає так: 28,2% вважає, що ШІ краще впораєтсья із виявленням корупції, перевіркою чесності (25,4%), із податковою службою та протидії дезінформації. на думку близько 21% респондентів, також краще впорається штучний інтелект. Що не під силу ШІ – замінити роботу депутатів ( так вважає 28% опитаних), замінити роботу міських голів (28,5%), не зможе ШІ краще впоратися із плануванням для ЗСУ та судовими рішеннями (23,9% та 26% відповідно).
Метолологія. Дослідження здійснено компанією «Active Group» на замовлення видання «Хронікерс». Метод: самозаповнення анкет громадянами України віком 18 та більше років. Вибірка: 1000 анкет (репрезентативна за віком, статтю і регіоном України). Теоретична похибка при довірчій імовірності 0,95 не перевищує 3,5%. Період збору даних: 23 травня 2026 року.