У понеділок, 26 січня, Інформаційне агентство Hronikers спільно з компанією “Active Group” презентували спільне соціологічне дослідження щодо фінансової спроможності українців у 2026 році.
Згідно з ним, попри стабільну роботу банків і відсутність системних збоїв, довіра до фінансових інституцій залишається низькою. У суспільстві переважають страхи можливого обмеження доступу до власних коштів і прагнення зберігати заощадження поза банківською системою.
Банки без довіри: українці обирають обережність
Ставлення до банківської системи залишається суперечливим, однак баланс чітко зміщується у бік недовіри. Банкам довіряють 42,9% респондентів, тоді як 49,0% заявляють про недовіру. Повністю довіряють банківській системі лише 3,5% опитаних.
Такі показники свідчать не про миттєву кризу, а про крихку лояльність до фінансових інституцій, яка за найменших ризиків легко перетворюється на тривожні очікування.
Страх втратити доступ до грошей — один із головних
Одним із ключових факторів фінансової тривожності залишається страх можливого обмеження доступу до власних коштів. Йдеться про замороження рахунків, посилення лімітів чи інші адміністративні рішення.
Для 62,6% українців така перспектива є лякаючою, а 35,2% зізнаються, що вона турбує їх дуже сильно. Це демонструє високий рівень недовіри до будь-яких механізмів контролю над особистими фінансами з боку держави або фінансових установ.
Де українці зберігають гроші
Фінансова поведінка громадян усе більше відходить від класичних банківських інструментів. Найнадійнішим способом збереження коштів українці вважають готівкову валюту — її обрали 61,5% респондентів.
Також популярними залишаються:
- інвестиції у матеріальні активи — 28,7%;
- зберігання коштів у банках інших країн — 26,3%.
Українські банківські депозити — як у гривні, так і у валюті — значно поступаються за рівнем довіри. Це свідчить про бажання мінімізувати інституційні ризики навіть ціною нижчої фінансової вигоди.
Очікування щодо гривні: домінує песимізм
Більшість українців не вірить у стабільність національної валюти у 2026 році. Знецінення гривні очікують 53,6% опитаних, із них 26,3% прогнозують різке падіння курсу.
Натомість лише 23,2% респондентів очікують зміцнення гривні. Такий розрив у прогнозах формує додатковий тиск на валютні настрої та стимулює пошук альтернативних способів збереження коштів.
Економічні перспективи: між спадом і стагнацією
Оцінки стану економіки України у 2026 році також залишаються стриманими. Лише 10,5% українців очікують економічного зростання. Водночас 51,5% прогнозують спад або глибоку економічну кризу.
Ще 26,5% респондентів не очікують жодних змін, що свідчить про загальну відсутність віри у швидкі позитивні зрушення.
Після війни — без швидких чудес
Навіть у сценарії завершення війни економічні очікування українців залишаються обережними. Хоча частка оптимістів зростає до 28,5%, майже кожен п’ятий респондент (19,7%) прогнозує гостру економічну кризу у перший післявоєнний рік.
Ще близько чверті опитаних очікують стагнацію або подальший спад. Це свідчить про те, що для значної частини суспільства завершення війни не означає автоматичного економічного відновлення.
Загальна картина
Результати дослідження фіксують стан затяжної фінансово-економічної тривожності. Українці не панікують, але діють обережно: уникають ризиків, готуються до негативних сценаріїв і не пов’язують економічне покращення з короткостроковими чи автоматичними післявоєнними змінами.
Суспільство очікує не лише макрофінансової стабільності, а й зрозумілих, прогнозованих і заснованих на довірі правил гри у фінансовій сфері.
Методологія дослідження:
Тип дослідження: кількісне дослідження.
Дослідження проведено компанією Active Group спільно з інформаційним агентством Hronikers за допомогою онлайн-панелі SunFlower Sociology. Метод збору даних – самозаповнення анкет. Опитано 1000 респондентів віком 18 років і старше, вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном України. Збір даних відбувся у січні 2026 року. Теоретична похибка при довірчій імовірності 0,95 не перевищує 3,1%.