На території заказника тривають активні наукові дослідження
Львів напрацьовує стратегію розвитку 525 га «Північних торфовищ» на 5 та на 20 років вперед. За допомогою Асоціації «Львівська агломерація» для роботи над стратегією вдалося залучити грантові кошти європейських фондів.
Про це розповів заступник міського голови Львова з містобудування Любомир Зубач, передає «Хронікерс».
Щороку в межах Львівської громади створюють об’єкти природо-заповідного фонду, адже збереження зелених зон – важливий пріоритет міста. Такі зелені коридори не закінчуються межами однієї конкретної громади.
«Насправді надзвичайно важливо зберегти зелений пояс навколо Львова. Бо інакше ми всі з вами задихнемося в місті. Постраждають і, відверто кажучи, вже страждають навколишні громади – у багатьох селах уже зникає вода у криницях. Це все моменти одного процесу – зміни клімату», – пояснює Любомир Зубач.
На жаль, досі побутує думка серед людей, що болота і торфовища треба осушити. Проте це радянські стереотипи. Насправді ж, екологи пояснюють, що торфовища виконують важливу «кліматичну» функцію: вони затримують вуглець, акумулюють воду, коли її забагато, і зволожують повітря під час посух. А ще це домівка для численних видів рослин і тварин, чудова локація для екотуризму й навчання.
Ландшафтний заказник «Північні Торфовища», що створили влітку цього року, є найбільшим об’єктом природно-заповідного фонду в межах громади. Він розташований за межами сіл Дубляни, Гряда, Ситихів і Малі Підліски та простягується на території Мурованської, Куликівської і Новояричівської громад.
Екологи кажуть, що на територію заказника навіть повернулись бобри. Це свідчить про шанси не лише збереження, а й покращення екологічної ситуації заказника.
«Було б добре, якби й ці громади надали цій унікальній території відповідного захисного статусу, задля збереження унікальної екосистеми з болотами, луками та водоймами», – зазначив Любомир Зубач.
Зараз на території заказника тривають активні наукові дослідження. Але фахівці вже констатують: забруднення річок подекуди перетворили торфовища на стічні канави.
На ґрунтовні дослідження асоціації «Львівська агломерація» вдалося залучити грантові кошти. Тож напрацьовують стратегію та бачення розвитку цих територій, а також – покрокову дорожню карту.
- Як писав «Хронікерс», на Львівщині працюють над створенням ботанічного заказника «Кави» площею понад 200 га