Прикордонник з Маріуполя втратив на війні найцінніше – свою дитину. Та навіть ця втрата не змусила його залишити службу
Історію Володимира розповіли в пресслужбі ДПСУ, передає Хронікерс.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал
Володимир родом з Маріуполя. Він зустрів повномасштабну 24 лютого 2022 року на найзапеклішому напрямку, поблизу Новотроїцького. Згодом підрозділ, у якому служив Володимир, вів запеклі бої під Волновахою пліч-о-пліч зі своїм сином. Там, серед руїн міста й вуличних боїв, Володимир дістав своє перше поранення – два кульові влучання.
“Коли тебе витягує з-під обстрілу власна дитина – це не схоже ні на що інше, – каже Володимир. – Ти не відчуваєш болю, лише молишся, щоб він залишився живий”.
Друге поранення Володимир дістав також під Волновахою. Після боїв чоловік пройшов чотири шпиталі. Перебуваючи в одному зі шпиталів, Володимир дізнався про загибель свого сина. Та навіть після цього Володимир не залишив службу.
У березні 2025 року він дістав третє, найважче поранення. Тієї ночі разом із водієм виїжджав на завдання. Опівночі машину прикордонників уразив ворожий дрон. Хлопцям пощастило, що він розірвався за якихось тридцять сантиметрів від лобового скла.
Наразі Володимир проходить службу у тиловому підрозділі, звільнятись не планує. Каже, що саме з таких людей починається будь-яка війна – із тих, хто забезпечує, координує, підтримує й тримає все, що стоїть за передовою.
“Багато побратимів не повернулися. Я не маю права скласти руки. Поки дихаю – служитиму”»”, – говорить прикордонник.