Тетяна Волочай, Голова Ради розвитку громад БФ “МХП-Громаді”
Протягом майже п’яти десятиліть Мюнстер — маленьке місто біля кордону Техасу й Оклахоми, приймає фестиваль Germanfest, який є найбільшим джерелом прибутку в місті. Завдяки фестивалю місто, де проживає 1700 мешканців, щорічно збирає понад 20 000 туристів, які в середньому приносять йому прибутку в майже $100 тисяч.
Germanfest — приклад того, як локальні івенти можуть приносити значний дохід, який іноді досягає масштабів великих подій, таких як Супербоул або Олімпійські ігри. Наприклад, у США ринок фестивалів, концертів, коференцій та інших заходів до 2023 року становив понад $423 млрд, і маленькі регіональні заходи відігравали важливу роль у цьому розмірі доходів.
Щодо України, до повномасштабної війни частка туризму у загальному ВВП становила близько 6%. Навіть попри війну, у 2023 році в Україну приїхало понад 2,4 мільйона іноземних туристів.
А через обмеження міжнародних подорожей, багато українців почали більше подорожувати всередині країни, що стало поштовхом для розвитку нових туристичних локацій та івентів. І про те, як це впливає на розвиток громад та чому в це потрібно інвестувати пояснюємо далі.
Кошти з природних ландшафтів
Добропарк. Красивий, розкішний парк, розташований у с. Мотижин за 29 км від Києва. До повномасштабної війни тут квітло майже 3,7 млн тюльпанів різних кольорів та лавандові поля.
2022-го під час окупації росіянами Київщини, парк був вщент зруйнований. Проте вже навесні 2023 року локація знову відкрилась для відвідувачів. За підтримки партнерів з Нідерландів тут висадили квіткові полотна з 3 млн тюльпанів. Ці ж тюльпани поповнили поля і мотижинського парку, який нині радо приймає туристів з різних куточків країни та світу. Загалом з 2022 року парк вже відвідало близько 50 тисяч осіб. При цьому відвідування парку – це не лише огляд квітів, найбільші доходи приносять фуд-корти, купівля сувенірів та додаткові послуги: басейн, прокат обладнання тощо. Тобто парк став точкою відновлення не лише бізнесу, але й усієї громади після окупації.
Окрім міжнародного партнерства, цікаві локації в Україні з’являються і завдяки спільним зусиллям громади, бізнесу та небайдужих активістів. Яскравим кейсом такої співпраці є Яр півоній, що в селі Мельники поблизу Холодного Яру на Черкащині. Щороку місце відвідують кілька тисяч українців, які їдуть спеціально сюди, аби зробити фотосесію, побути на природі, відкрити нові туристичні місця.
Ініціатива висадити поле півоній зародилася ще 6 років тому. Ідею створити таку локацію підтримав і наш Фонд. На останньому фестивалі, який відбувся на початку серпня 2024-го, там відбулася наймасовіша висадка півоній в країні. Активісти висадили понад 3500 кущів квітів. Тож громада тепер з нетерпіння очікує, що наступного року тисячі півоній розквітнуть, а локація, яка вже є відомим туристичним місцем, збере ще більше відвідувачів, що дасть поштовх до розвитку як малого бізнесу, так і нових робочих місць.
Ландшафтні парки, лавандові поля, фотозони на природі – це все ініціативи, які громадам та малому бізнесу варто розвивати. Адже, як показує практика, це і робочі місця, і податки, і привабливість, і навіть відновлення того чи іншого населеного пункту під час повномасштабної війни.
Від фестивалів – до власного позиціювання. Чим важливі локальні події
Як ми вже згадували на початку — туристи часто подорожують саме заради конкретної події. Спортсмени – їздять по всьому світу, бігаючи марафони, кіномани “полюють” на нові стрічки на кінофестивалях, музичні фанати долають кордони заради улюблених гуртів. Приклад цьому – нещодавній благодійний забіг у Черкасах на підтримку військових RUN 4 VICTORY. Участь у події взяли понад 1000 бігунів, більшість з яких приїхали до Черкас спеціально, щоб подолати ту чи іншу дистанцію.
Подібні події стимулюють місцевий бізнес: учасники бронюють готелі, відвідують ресторани, купують сувеніри, замовляють таксі та користуються іншими міськими сервісами, наповнюючи місцевий бюджет.
Сильна сторона подієвого туризму в тому, що практично кожна громада може організовувати на своїй території івент, який привабить учасників з різних куточків України. Це можуть бути як спортивні події, так і гастрономічні фестивалі місцевих страв. У Бобрицькій громаді Черкаської області третій рік підряд, наприклад, організовують свій фестиваль борщу. У Житомирській області – фестиваль дерунів, на Полтавщині – Сорочинський Ярмарок, у Луцьку – музичний фестиваль Бандерштат.
Власний івент – це ще й позиціювання міста чи громади. Як Львів досі асоціюється з книгами та кавою, бо там організовували один з найбільших в Україні форумів для видавців чи Коктебель – з джазом.
Від розкопок – до великих бюджетів. Як локальні музеї можуть привабити туристів
Музей Метрополітен у Нью-Йорку (Metropolitan Museum of Art) за останніми зрізами входить у 5 найвідвідуваніших музеїв світу. 2023 року його сукупний дохід становив $353 млн. Сюди увійшли і заробіток від відвідування, і асигнування від самого міста Нью-Йорка, і підтримка донорів, і продаж сувенірів тощо. У гривневому еквіваленті дохід цього музею сягає 14 млрд грн. Це майже бюджет Львова (який на 2024-й запланований в розмірі 15 млрд грн).
Це все до чого? Кожне велике місто має унікальний музей, заради якого часто саме туди і їдуть туристи. Сьогодні музеї в світі стають не просто місцем, де зібрані якісь експонати, а є одними з найголовніших магнітів локації, міста чи цілої країни.
Звичайно, наші музеї не претендують на такий дохід як Метрополітен, але мають чималий потенціал. Зокрема, локальні музеї, в яких зберігаються надзвичайно цінні експонати. Приміром, унікальна фігурка жінки з музею Трипільської культури, що у селі Легедзино Черкаської області, відкривала велику мистецьку виставку в Нью-Йорку. Річ у тім, що на Черкащині під час експедиції 1896 року археологи знайшли найбільше у світі поселення трипільців. І артефакти звідти є настільки унікальними, що для світових форумів, виставок та галерей за честь виставляти їх у себе.
Ця фігурка жінки не пасе задніх і в Україні – її можна побачити на постійній експозиції в музеї й почути неймовірні історії, пов’язані з її подорожами. Віримо, що незабаром вона збиратиме не менші черги відвідувачів, ніж легендарна Мона Ліза Леонарда да Вінчі чи “Дівчина з перловою сережкою” Яна Вермеєра.
Над оновленням власної айдентики для залучення туристів сьогодні активно працює Миколаївський краєзнавчий музей, будівля якого сильно постраждала від російських обстрілів у 2022-му році. Щоб залучити підтримку та відновити будівлю закладу, цього літа музей запустив лімітовану лінійку сувенірів. На продажі мерча із зображенням експонатів за три місяці тут вже заробили понад 260 тисяч гривень.
Ще є світові приклади, коли музеї впливають на розвиток громади та вирішують екологічні та кадрові питання через власні освітні програми. Приміром, у музеї біорізноманіття та кліматичних зон Eden Project у Великобританії працює програма для молоді, яка навчає сталому розвитку та інноваційним рішенням для вирішення кліматичних проблем. Багато учасників цієї програми залишаються жити і працювати в регіоні, сприяючи його розвитку через екологічні ініціативи та локальні проєкти.
Ці приклади показують, що музеї — це не просто збереження спадщини та культури. Вони стають центрами інновацій, навчання та співпраці, створюючи нові робочі місця, стимулюючи малий бізнес та можливості для розвитку економіки. Тому підтримуючи музеї — ми інвестуємо у майбутнє громади.
Комплексний підхід до розвитку громад уже довів свою ефективність у багатьох країнах, і навіть невеликі місцеві пам’ятки можуть мати вагомий вплив на розвиток регіону за умови правильного планування та інвестицій.