З нагоди 12-ї річниці заснування Національної Гвардії України (НГУ) у Києві відбулася низка заходів, серед яких відкриття виставки у Національному музеї історії України
Еволюція військових інституцій у горнилі повномасштабної війни є одним із найбільш складних та водночас захопливих процесів сучасної української історії. Національна гвардія України (НГУ), яка у березні 2026 року відзначає 12-ту річницю з моменту заснування, пройшла шлях, що за інтенсивністю змін дорівнює десятиліттям мирного розвитку. Виставка, розгорнута в залах Національного музею історії України у Києві, стала не просто звітом про бойові досягнення, а візуальною та документальною фіксацією перетворення правоохоронного формування на повноцінний, високотехнологічний військовий організм, здатний проводити автономні операції стратегічного рівня.
Цим змінам і присвячена виставка.
«Наші формування достатньо змінюються, особливо з переходом на корпусну систему управління, зʼявляються нові, але їхня робота залишається недостатньо висвітленою. І саме для того, щоб це виправити, щоб суспільство знало всіх своїх захисників, ми і організували цю виставку», – розповів полковник Богдан Гаврис з Головного Управління Національної Гвардії України.
Він пояснив, що нова корпусна система – це не просто зміна назв на папері. Це стратегічний крок, який надає більше можливостей для логістики, забезпечення та вогневої підтримки, що в кінцевому підсумку веде до найефективнішого захисту держави. Оглядаючи стенди з шевронами, він додав:
«Тут перелічені і ті бригади і підрозділи, які від початку повномасштабного вторгнення долучилися до відбиття російської агресії, і нещодавно сформовані підрозділи. Кожна структура у складі НГУ має свою символіку: прапори та шеврони, які підрозділи обирали на власний розсуд. Вони заслужили це на полі бою», – сказав полковник.
Його слова підкріплюються візуальною схемою нової структури НГУ, яка тепер повністю відповідає стандартам НАТО. Перехід на J-структуру штабів (від J-1 до J-9) дозволив НГУ остаточно відійти від радянських зразків управління та забезпечити повну сумісність із західними партнерами.
НГУ сьогодні складається з двох потужних оперативних корпусів: 1-го корпусу «Азов» та 2-го корпусу «Хартія».
- 1-й корпус «Азов»: сформований навколо 12-ї бригади спеціального призначення. Він акумулював величезний бойовий досвід і наразі виконує стратегічні завдання на Донеччині, зокрема відігравши ключову роль у стабілізації Добропільського напрямку, де було звільнено вісім населених пунктів.
- 2-й корпус «Хартія»: базується на 13-й бригаді та є інноваційним центром НГУ. До його складу входять такі відомі підрозділи, як «Спартан», «Рубіж», 17-та бригада «Рейд» (Полтава) та 18-та бригада «Схід» (Слов’янськ). Також частиною корпусу є новостворена 7-ма артилерійська бригада «Грегіт», 21-й полк безпілотних систем та 23-й штурмовий полк.
Саме підрозділи «Хартії» наприкінці 2024 року здійснили першу в історії повністю роботизовану штурмову операцію на харківському напрямку. В ній були задіяні численні наземні роботизовані комплекси (НРК) – дрони для мінування та розмінування, дрони-камікадзе та мобільні турелі – а також БпЛА різних типів без безпосереднього залучення піхоти в зону прямого вогневого контакту.
НРК є також ключовим елементом розмінування деокупованих та прифронтових територій – підрозділи НГУ загалом знешкодили вже понад 62 тисячі вибухонебезпечних предметів. А логістичні шляхи противника гвардійці знищують за допомогою важких дронів-бомберів.
І звісно трансформація НГУ у повноцінний військовий організм була б неможливою без створення власної артилерії та авіації.
«Унікальною за своїм озброєнням і призначенням є Окрема артилерійська бригада, створена у січні 2024 року. Її досвід став настільки успішним, що масштабувався на обидва корпуси НГУ. У складі кожного з них наразі створюється своя артилерійська бригада», – йдеться на стенді, присвяченому артилерії.
Водночас для відвідувачки Валентини з Запоріжжя ця виставка не про «залізо», а про людей. Вона поділилася, що для неї дуже важливо розуміти все про наших оборонців, чим вони дихають та хто є хто. На виставку її привела донька.
«У Запоріжжі неспокійно, але з самого початку ми вирішили, що нікуди не поїдемо, що пройдемо цей шлях разом з Україною, хай як пафосно це звучить», – розказала Валентина.
Ця виставка – не просто підбиття підсумків. Це маніфест готовності до викликів завтрашнього дня – складний, інноваційний та підготовлений. Як зазначив полковник Гаврис, гвардійці заслужили свою ідентичність на полі бою, і сьогодні суспільство нарешті має змогу побачити повний масштаб їхнього подвигу.
