Цьогорічна зима стала однією з найскладніших за останні роки. Сильні морози трималися тижнями. Річки та озера скувала міцна крига. Через це майже не залишилося відкритих водойм для лебедів, які залишилися зимувати в столиці. Лише на окремих ділянках Оболонського району збереглася відкрита вода — саме там і зібралися сотні лебедів, які не відлетіли в теплі краї. Найбільше птахів було в затоці Собаче Гирло, а також поблизу парку Наталка.
Киянка та блогерка Галина Лапіна вже близько 6 років поспіль фотографує лебедів на столичних водоймах. Жінка розповідає, що цього року птахів було надзвичайно багато:
«Я живу на Оболоні і приходжу до них майже кожного дня. Але так багато лебедів як цієї зими я ще ніколи не бачила. Колись було – 40, колись – 120. Та цього року в Києві зимували близько 400 лебедів! Я пояснюю це тим, що зараз діє заборона відстрілу птахів і вони краще розмножуються. Щороку їх стає більше, і це фіксують не тільки в столиці, а й на всій території України.»
Галина професійно займається фотографією. Найбільше любить знімати Київ: природу, архітектуру, жителів столиці, тварин і птахів. Майже щодня вона публікує нові знімки у своєму блозі «Щоденник Києва у світлинах Галини Лапіної».
(фото Галини Лапіної)
Завдяки її сторінці в соцмережах багато киян дізналися, що на Оболоні зимують лебеді, які через сильні морози не можуть самостійно добувати їжу та потребують допомоги людей.
«В мене була група оболонців, ми познайомилися, згуртувалися і почали по черзі годувати лебедів. Ми рятували тих птахів, які були в небезпеці, возили їх до клініки. Врятованих лебедів привозили і до мене додому, вони ночували в ванній кімнаті. В нас була ціла волонтерська група, яка займалася тим, що ми кожного дня відслідковували чи птахи нагодовані, чи їм не холодно. Ми залучали комунальників, щоб вони прорубували ополонки на Собачому Гирлі. Місцеві жителі щодня несли їжу лебедям. Бо ця зима була дуже важкою не лише для людей, а й для птахів. І нам треба було виживати всім разом», – пригадує Галина Лапіна.
Зазвичай, взимку лебедів годувати не обов’язково, кажуть орнітологи. Дикі птахи можуть самостійно знаходити собі їжу, поки водойма не замерзла. Підгодовувати їх варто лише під час сильних морозів або коли річки та озера повністю вкриті кригою. Як наприклад, цієї зими. Але годувати треба правильно, зазначають спеціалісти по птахах, бо замість допомогти — можна нашкодити.
«У раціоні птахів повинні бути зернові суміші: пшениця, ячмінь, овес, кукурудза. Також можна давати дрібно порізані сирі або варені овочі: морква, капуста, буряк. А от хліб – давати не варто, особливо в великих кількостях. Він містить багато білку і для годування птахів, особливо водоплавних, не підходить. Він може викликати в них порушення обміну речовин. І якщо хліба в раціоні багато, то можуть деформуватися суглоби або кістки», — пояснює лікар по птахах Вікторія Коваль. Фахівчиня працює у ветеринарній клініці Інни Васильковської і щодня бачить, що відбувається з птахами через неправильне харчування. Цієї зими пацієнтами ветклініки стали близько 15 лебедів, розповідає лікарка:
«В основному їх привозили з травмами або з інфекційними хворобами. Зокрема, в лебедів були переломи, укуси собак, декілька птахів мали вогнепальні поранення. А найбільш поширена травма серед них – це проковтування риболовних гачків. Ми надавали їм першу допомогу, стабілізували, призначали лікування і передавали до притулків на подальшу реабілітацію.»
Один із закладів, куди відвозять лебедів на реабілітацію — це Садиба Нюшанік. Тут рятують хижих, водоплавних та міських птахів.
(фото ГО «Садиба Нюшанік. Допомога птахам»)
Тих, які одужали, згодом випускають в дику природу, а деякі з серйозними травмами залишаються жити в садибі. Серед мешканців реабілітаційного центру є лелеки, канюки, боривітри, баклани, пелікани, ворони та, звісно ж, лебеді.
«Зараз у нас є два лебеді, які вилікувані, це дорослі птахи. Ми чекаємо на потепління, коли річки будуть вільні від криги, щоб спробувати відпустити їх в природу. Тому що в них немає травм, вони просто були хворі, а ми їх полікували», — розповідає керівниця ГО «Садиба Нюшанік. Допомога птахам» Ірина Снопко.
Професійно відловом диких птахів у Києві займається Команда порятунку тварин або Kyiv Animal Rescue Group (KARG). Це — громадська організація, яка працює в столиці з 2014 року. За час діяльності врятувала понад 10 тисяч живих істот. А почалося все з особистої ініціативи двох волонтерів — Михайла Сторожука та Любові Кравчук. Вони створили в столиці громадську організацію, яка опікується порятунком тварин. У її розпорядженні є чотири рятувальні автомобілі та один пожежний, а сама організація нараховує понад двадцять людей. Щодня на гарячу лінію Команди порятунку надходять дзвінки про тварин і птахів, які опинилися в небезпеці.
«Протягом зими ми врятували 22 лебедя. Птахи були хворі та травмовані. Ми виловлювали їх на воді з човнів, працювали на льоду в гідрокостюмах. У Києві через різкі змінювалася температура, йшов крижаний дощ, який одразу замерзав на пір’ї водоплавних птахів. І якщо, наприклад, лебідь хворів чи був ослаблений, він міг загинути. Тому доводилося швидко рятувати», — розповіли рятувальники Команда порятунку тварин.
(фото KARG)
Після успішного відлову дикого птаха, який в біді, рятувальники KARG везуть його до ветеринарної клініки, а звідти вже він потрапляє до реабілітаційного центру, якщо йому потрібне подальше лікування. Так працює алгоритм порятунку.
У Садибі Нюшанік уже кілька років поспіль живуть двоє лебедів. Їх звуть Халк і Електра. Керівниця садиби Ірина Снопко розповідає, що ця пара допомагає реабілітуватися іншим птахам:
«Халк — це лебідь, якого першого врятувала Команда порятунку тварин. Саме на ньому відпрацьовували всю тактику порятунку цих водоплавних птахів. Дві доби його рятували. Він живе у нас вже 12 років. А лебідка Електра потрапила у високовольтну лінію електропередач і поплавила собі крило. Тому ми і назвали її Електра. Крило, на жаль, довелося ампутувати. Так вони разом у нас і живуть. І коли інші лебеді одужують, ми їх відправляємо до цієї пари. І там у них проходить соціалізація. Особливо актуально це для молодих птахів, яким потім треба звикати до зграї. І саме цю роль відпрацьовує наша оця пара. До речі, вислів про «лебедину вірність» — це міф. У нас було багато лебідок і Халк приймав їх усіх. Не було коханої на все життя.»
Завдяки підтримці киян та згуртованій роботі волонтерів, рятувальників і ветлікарів більшість лебедів у Києві змогли пережити зиму. І протягом цих холодних місяців вони так звикли до людей, що щодня чекали, коли їм принесуть гостинців, розповідає киянка та блогерка Вікторія Антонік:
«Вони взагалі не боялись людей, протягували шиї до корму. Їх навіть можна було годувати з рук. Білі великі лебеді більш сміливі, а молодим, які сірішого кольору, ми кидали корм в воду, бо вони полохливі. Взагалі найважливіше було нагодувати молодших, бо їм ще було важко самостійно добувати їжу, вони тільки вчились і не були такі сміливі як дорослі лебеді.»
З настанням теплої погоди лебеді поступово почнуть покидати Київ, повертаючись до природних місць проживання. Але вони залишать теплі спогади мешканцям столиці, які об’єдналися, щоб допомогти цим птахам.