Спецпроєкт інформаційного агентства Hronikers «Індекс прозорості ринків».
Детінізація паливного ринку
Українська економіка роками функціонує в умовах масштабної тінізації. За різними експертними оцінками, обсяг тіньового сектору може сягати до 1 трильйона гривень щороку. Це ресурс, який не працює на бюджет, не інвестується в оборону, не підтримує соціальні програми та не зміцнює економічну спроможність держави.
В умовах війни питання прозорості ринків перестало бути суто економічним — воно стало питанням національної стійкості. Кожна гривня, що виходить з тіні, означає більшу фінансову самодостатність країни, меншу залежність від міжнародної підтримки та більше можливостей для відновлення й розвитку.
Паливний сектор традиційно належить до тих галузей, де тіньові схеми існували десятиліттями — через нелегальне виробництво, реалізацію без ліцензій, ухилення від сплати податків та акцизів. Водночас саме цей ринок є стратегічним: він впливає на логістику, агросектор, оборону, транспорт і загальну економічну активність.
Саме тому Hronikers започатковує спецпроєкт «Індекс прозорості ринків» — аналітичну платформу, яка фіксуватиме структурні зміни в ключових галузях економіки. У фокусі першого випуску — детінізація паливного ринку та позиції його ключових гравців.
Ми звернулися до представників провідних компаній галузі, щоб з’ясувати: чи відчуває легальний бізнес реальні зміни, як трансформується конкурентне середовище та які довгострокові наслідки це матиме для економіки країни.
Нафтогазовій Асоціації України позитивно оцінюють поточну динаміку та відзначають перехід боротьби з тіньовим сегментом у більш системну площину.
Президент Нафтогазової Асоціації України Ярослав Старовойтенко:
«Ми вітаємо позицію та практичні дії Бюро економічної безпеки України у протидії тіньовому ринку пального. За керівництва Олександра Цивінського робота перейшла у більш системну фазу».
Водночас у профільній асоціації підкреслюють: ліквідація нелегальних АЗС — лише один із напрямків роботи.
«Водночас це лише початок шляху. Йдеться не тільки про незаконні АЗС, а й про податкові маніпуляції та нелегальне виробництво пального. Про повноцінний вплив на ринок наразі говорити зарано — минуло ще недостатньо часу. На роздрібний ринок пального впливає значна кількість факторів: імпортна логістика, валютні коливання, сезонність споживання, ситуація з безпекою та інші макроекономічні чинники».
Попри це, в асоціації переконані, що демонтаж нелегальної інфраструктури матиме стратегічний ефект для держави.
«Проте знищення нелегальних заправок однозначно матиме позитивний вплив на паливний ринок та наповнення бюджету держави в цілому (і, як наслідок, бюджету оборони країни)».
Окрему увагу в НАУ приділяють питанням рівності конкурентного середовища та безпеки.
«Ми наголошуємо: ринок повинен бути рівноконкурентним. Тіньовий сегмент має неконкурентну перевагу — окрім податкових махінацій та створення втрат для державного бюджету, такі оператори ігнорують норми вибухо- та пожежної безпеки, вимоги охорони праці, створюючи ризики для споживачів, працівників і навколишнього середовища. Вони не інвестують у створення безпечних об’єктів».
Щодо механізмів впливу на порушників, позиція асоціації співзвучна з оцінками інших гравців ринку.
«Ми відзначаємо, що вилучення майна, обладнання та паливно-мастильних матеріалів у межах кримінальних проваджень є більш дієвим механізмом боротьби з нелегальним ринком. Практика показує: штрафи не лякають та не зупиняють порушників, тоді як ліквідація інфраструктури незаконного обігу — бензовозів, складів, обладнання — завдає реального удару по тіньовому бізнесу».
В асоціації також підтримують стратегічну ціль повного демонтажу нелегального сегменту.
«Очільник БЕБ Олександр Цивінський нещодавно зазначив, що 2026 рік може стати останнім роком існування нелегального ринку у паливному секторі. Ми повністю підтримуємо цю амбіційну ціль».
Таким чином, у Нафтогазовій Асоціації України оцінюють поточний етап як перехід від фрагментарної боротьби до системної трансформації ринку. Водночас наголошують: для повного очищення галузі необхідний комплексний підхід — від ліквідації незаконної інфраструктури до посилення відповідальності за податкові та виробничі порушення.
До теми: KLO: перетік клієнтів до білих мереж став стабільним трендом 2026 року