Рішення щодо лікарських засобів в Україні дедалі частіше формується на перетині трьох чинників — практики самолікування, довіри до медичних фахівців і використання цифрових інструментів. У цій конфігурації повсякденна медична поведінка поєднує звичку самостійно обирати препарати, орієнтацію на професійні рекомендації та обережне звернення до штучного інтелекту як додаткового джерела інформації. Такі зміни у підходах українців до здоров’я зафіксовані у спільному дослідженні інформаційного агентства Hronikers та дослідницької компанії «Active Group».
Самолікування як поширена і соціально прийнятна практика
Купівля безрецептурних препаратів для більшості українців є звичною частиною щоденної турботи про здоров’я. Регулярно такі ліки придбавають 44,4% респондентів, ще 34,8% роблять це періодично. Отже, загалом 79,2% громадян час від часу або постійно самостійно ухвалюють рішення про медикаментозне лікування без прямого призначення лікаря. Ці показники свідчать, що самолікування в Україні сприймається не як виняткова або вимушена стратегія, а як усталена й суспільно прийнятна модель реагування на проблеми зі здоров’ям.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Недовіра до банків і страх за заощадження: Що думають українці про економіку
Вибір без однозначного фаворита: баланс між вітчизняним і імпортним
За умов однакової діючої речовини та однакової вартості українці не демонструють чіткої переваги ні на користь вітчизняних, ні на користь іноземних препаратів. Ліки українського виробництва готові обирати 47,7% опитаних, тоді як 42,0% надають перевагу іноземним. Такий розподіл відповідей формує відносний баланс без явного лідера та вказує на прагматичний характер вибору. Вирішальними залишаються не символічні маркери походження, а уявлення про ефективність, якість і надійність препарату.
Логіка прийняття рішень: досвід і фахівець понад бренд
Рішення про купівлю безрецептурних засобів переважно базується на попередньому досвіді та професійних рекомендаціях. Абсолютна більшість респондентів — 82,0% — зазначають, що купують ті препарати, які вже знають і використовували раніше. Це свідчить про обережність та інерційність у сфері медичних рішень. Водночас 53,8% консультуються з лікарем, а близько третини враховують рекомендації фармацевта або орієнтуються на ціну як важливий фактор вибору. Натомість роль бренду та реклами залишається мінімальною: лише 2,4% і 1,8% відповідно назвали ці чинники визначальними. Таким чином, класичні маркетингові інструменти мають обмежений вплив на поведінку споживачів у цій сфері.
Штучний інтелект як додаткове, але не масове джерело інформації
Звернення до штучного інтелекту по інформацію про лікарські засоби вже перестало бути поодиноким явищем, однак поки що не стало масовою практикою. Досвід використання ШІ для отримання відомостей про ліки мають 37,7% українців, ще 13,1% планують скористатися таким інструментом у майбутньому. Водночас 44,4% опитаних не користувалися штучним інтелектом у цьому контексті і не мають наміру цього робити. Це свідчить про поступове, але нерівномірне впровадження цифрових підказок у сферу медичних рішень.
Наскільки алгоритми впливають на остаточний вибір
Попри зростання поширеності ШІ як інформаційного ресурсу, його вплив на фінальне рішення щодо придбання та прийому лікарських засобів залишається обмеженим. Для 46,8% респондентів відповіді штучного інтелекту взагалі не впливають на вибір, ще 17,5% оцінюють цей вплив як слабкий. Натомість 26,1% говорять про помірний або сильний вплив алгоритмів на своє рішення. Отже, навіть за умов зростання інтересу до цифрових інструментів, вони виконують радше допоміжну, ніж визначальну функцію в медичній поведінці.
Межі довіри: діагностика і роль лікаря
Подібна обережність простежується і в питаннях попередньої діагностики. Використовували штучний інтелект для визначення можливого діагнозу 24,7% українців, тоді як 58,6% не мають такого досвіду і не планують його набувати. Ідея повноцінної заміни «живих» лікарів штучним інтелектом не знаходить підтримки серед більшості: 68,3% переконані, що ШІ не може виконати цю роль. Навіть серед тих, хто допускає подібну можливість, переважає бачення часткової або відкладеної в часі трансформації системи охорони здоров’я, а не радикальної та швидкої заміни лікарів алгоритмами.
Узагальнення результатів
Сукупність отриманих даних окреслює модель раціонального, але водночас обережного медичного вибору. Українці активно користуються безрецептурними препаратами та спираються на власний досвід, не відмовляючись від ключової ролі лікаря як авторитетного експерта. Цифрові інструменти, зокрема штучний інтелект, поступово інтегруються у сферу охорони здоров’я, однак наразі виконують допоміжну функцію та не підривають базову довіру до професійної медицини.
У ширшому контексті такі результати можна розглядати як суспільний запит на поєднання доступності інформації з професійною відповідальністю та чітко окресленими межами застосування нових технологій у медичній сфері.
Методологія. Дослідження проведено дослідницькою компанією «Active Group» спільно з інформаційним агентством Hronikers із використанням онлайн-панелі «SunFlower Sociology». Метод збору даних — самозаповнення анкет громадянами України віком 18 років і старше. Обсяг вибірки становить 800 респондентів і є репрезентативним за віком, статтю та регіонами України. Період польового етапу — 31 січня 2026 року. Теоретична похибка за довірчої імовірності 0,95 не перевищує 3,5%.