31-річний Андрій Ординський проходить реабілітацію в центрі UNBROKEN: відновлюється і фізично, і ментально
34-річний морпіх та оборонець Маріуполя Андрій Ординський провів у російському полоні понад 3 роки – 1138 днів. Російські кати знущалися як могли: били палицями по всьому тілу, електрошокером – у груди, бігали по спині, натравлювали собак. Зараз захисник проходить реабілітацію у львівському центрі UNBROKEN: здолати моральну травму йому допомагає психотерапевтка, яка теж обороняла Маріуполь та пережила полон.
Про це інформує пресслужба Львівської міської ради, передає «Хронікерс».
Андрій Ординський з Херсонщини пішов у армію в 21 рік. Спершу – на строкову службу, а після її завершення – вирішив пов’язати своє подальше життя із ЗСУ. На момент початку повномасштабного вторгнення його рідна 36-та бригада морської піхоти перебувала у Маріуполі.
Андрій потрапив у полон у квітні. Спершу його утримували на окупованій території: Сартана-Оленівка-Суходільськ.
«Нам сказали збиратись, бо нібито летимо у Київ. Ми 5 годин летіли зв’язаними. Як прибули – відчиняються двері і росіяни кажуть: «Ласкаво просимо у пекло!», — пригадує захисник.
Українців відправили до СІЗО у місті Вязьма Смоленської області. І там і справді було пекельно. Ось лише кілька епізодів, про які розповів Андрій: «Тебе стягують за ноги і натравлюють собак… Було й таке: руки зв’язані, очі закриті, а по наших спинах просто бігають, сміються. Їм було весело. Мені тоді добряче прилетіло по печінці, по нирках… Одного разу – шокером прилетіло в район серця. Ну і тільки чим нас не били. Резинові та дерев’яні палиці були нормою серед варіантів тортур. Знаю також, що вони стріляли над головою хлопців, «вигладжували» тіла праскою».
Дні, коли у Вязьмі Андрія не били, також були нелюдськими. Зранку зарядка під назвою «прокачка» для того, щоб виснажити полонених і вони не могли чинити опору. Потім сніданок – ячнева крупа, що залита сирою водою. Далі російські кати змушували військовополонених нерухомо стояти по 15 годин поспіль, зрідка – сидіти.
Лише через 2,5 роки полону Андрій отримав довгоочікувані листи від рідних та фотографію донечки. Згадує: «Мене це дуже підбадьорило тоді, бо було вже дуже важко морально».
Захисник пробув у російському полоні 3 роки 1 місяць та 10 днів. І так випало, що був звільнений просто у День морської піхоти – 23 травня. Попри омріяну свободу, перший час йому було нелегко. Каже: «Перші три доби я просто не спав. Не розумів, що відбувається і яке моє життя буде далі. Потім вже почав звикати: можу йти куди хочу, ні в кого не питаючи дозволу, ніхто за тобою не слідкує».
Нині вже третій місяць Андрій проходить реабілітацію в центрі UNBROKEN: відновлюється і фізично, і ментально. Тут військовим і цивільним, які пережили тортури, допомагає психотерапевтка Мар’яна Мамонова – колишня бойова медикиня, яка теж з Маріуполя потрапила у російський полон.
«Андрій поступив у приглушеному, апатичному стані. Був емоційно відсторонений від усіх. На початку не хотів розповідати про пережитий досвід. Він міг говорити про все, але не про полон. Це вже з часом, у процесі терапії, поступово розкрився і почав ділитися тим, що довелося пережити», — говорить про пацієнта Мар’яна Мамонова.
У центрі UNBROKEN Андрій займається з психотерапевтом, відвідує арт- та тілесну терапію. А також потрохи виходить у люди, бере участь у заходах і поїздках незламних та намагається соціалізуватися.
«Мені тут дуже подобається. Тут я відчуваю, що я не один. У мене з’явилися нові цілі на майбутнє, тому все ще попереду», — каже захисник.
Найбільшою мотивацію для Андрія рухатися далі є його дівчата: дружина та 6‑річна донечка. Він не бачив їх понад три роки і тепер прагне надолужити втрачений час.
- Як писав «Хронікерс», у Львові поранений на війні поліцейський освідчився коханій дівчині, вона відповіла згодою