Вони використовувалися як пустельницькі келії та культові споруди
Історики та археологи Івано-Франківщини відкрили унікальний скельно-печерний комплекс біля присілка Луг над Дністром, неподалік села Делева Олешанської громади. Досі цей об’єкт не мав історичних згадок і не досліджувався науковцями.
Про відкриття повідомив старший викладач кафедри історії Центральної та Східної Європи КНУВС Роман Кобильник, передає «Хронікерс».
Як розповідає науковець, біля присілка Луг над Дністром, що біля села Делева Олешанської сільської громади Івано-Франківського району, розташована археологічна пам’ятка – скельно-печерна обитель, очевидно княжого періоду, про яку відсутні будь-які історичні згадки. Пам’ятка досі не обстежувалася археологічно.
Спроби обстежити скельну пам’ятку робилися ще у 2016 році, але вдалося це лише цьогоріч.
Дослідження підтвердили, що скельний виступ заввишки близько 30 метрів містить кілька гротів. Вони використовувалися як пустельницькі келії та культові споруди. На стінах виявлено наскельні знаки, графічні панно й хрести, деякі з яких нагадують християнські символи та мотиви Розп’яття.
Комплекс має зв’язок із так званим Малим гротом, розташованим за 150 м. Там знайшли рельєфи святих і ніші для обрядових практик.
На думку дослідників, дністровські печери могли бути духовним центром княжої доби — подібно до афонських калів чи місцевих чернечих традицій.
«У краєзнавчій літературі, присвяченій історії міста Коропця, що розташоване навпроти через Дністер, як і в народних переказах жителів села Делева, йдеться про те, що в гроті монаха в давні часи жили пустельники. Розповідають, що в період німецької окупації там переховувалися євреї, які спускалися до печери на ланцюгах», – каже Роман Кобильник.
Археологи наголошують: подібних печерних культових комплексів у Галичині раніше не знаходили.
«За зразком афонських калів і карулій, які нагадують чернечі орлині гнізда, Дністровська скельно-печерна пустинь, очевидно в княжий період, була визначним духовним осередком, широко відомою і шанованою в краї святинею. Зважаючи на багату знаково-символічну спадщину скельного комплексу, є підстави вважати, що в епоху енеоліту тут було печерне святилище», – акцентує Роман Кобильник.
- Як писав «Хронікерс», в Ужгороді на старому цвинтарі виявили унікальний хрест із зображенням античного героя Паріса.