Тут буде молодіжний центр і пластова домівка
У Львові у межах святкування нового Пластового року відкрили молодіжний простір і пластову домівку «Вілла Стецкевича». Пам’ятку початку ХХ століття врятували від знесення та відновили – тепер це сучасний простір для дітей і молоді.
Про це повідомляє Львівська міська рада, передає «Хронікерс».
Віллу на початку ХХ ст. звів львівський громадський діяч і меценат Михайло Стецкевич. Будівля має статус пам’ятки місцевого значення (з 1993 року), однак у 2019-му її статус через суд скасували, і на тому місці планували житловий комплекс. Після публічного розголосу, петицій і переговорів місту вдалося знайти компроміс із забудовником і не лише зберегти, а й відновити віллу.
Під час робіт було збережено автентичні сходи та п’єци, замінено вікна й двері на якісні дерев’яні, будівлю пристосовано для людей з інвалідністю. У дворі облаштовано два спортивні та один ігровий майданчики, імпровізований амфітеатр, адаптовано простір під потреби пластунів і збережено яблуні.
«Ця історія почалась 100 років тому. Коли родина Стецкевичів будувала цю будівлю, вона її будувала як місце для зустрічей. А сьогодні ми тут відкриваємо простір для молодих, активних людей, щоб тут можна було збиратись, мріяти і творити майбутнє. Для міста Львова, яке цього року має статус Молодіжної столиці Європи, ця будівля є дуже важливою», – наголосив під час відкриття відновленої вілли Андрій Садовий, міський голова Львова.
Тепер у «Віллі Стецкевича» буде станиця «Пласту» і тут займатиметься патріотична молодь.
До слова, Львівський осередок Пласту є найбільшим в світі і зараз налічує 2800 пластунів.
Довідка:
Будинок №213 на вулиці Замарстинівській у Львові збудували у 1930-х роках у стилі функціоналізм з елементами народного стилю для подружжя львівських меценатів Стеткевичів. Триповерхова вілла має стилізовані під вишивку цегляні вставки та облицювання ламаним каменем. Михайло Стецкевич в часи Австро-Угорської імперії працював писарем на цісарській службі у Відні та ад’ютантом у львівського намісника. Згодом він був членом товариства «Просвіта» у Львові та першим керівником осередку спортивного товариства «Сокіл» у Великому Голоску (село, що згодом стало мікрорайоном Львова).
«Свій попередній будинок Cтецкевич передав для потреб молодшої школи для дівчат, фундатором якої він був. Школою опікувалися сестри-василіанки. Михайло Стецкевич опікувався церквою святої Анни та сиротинцем. Частим гостем у домі мецената був митрополит Андрей Шептицький. Він часто обідав у Стецкевичів і також опікувався сиротинцем, тож вмовив бездітне подружжя заопікуватися трьома сиротами — двома хлопцями та дворічною дівчинкою Павліною», – зазначено у джерелах.
Під час Листопадового зриву подружжя Стецкевичів арештували за підтримку українського повстання та відправили до концентраційного табору у Домб’є. Михайло Стецкевич помер у 1934 році, а його дружина Олімпія – у 1947 році, обоє поховані на Янівському цвинтарі у Львові.