Починаючи з 2022 року, новорічне оздоблення в українських домівках все частіше повертається до витоків. Традиційні прикраси стають не лише елементом святкового інтер’єру, а й важливим способом пізнання власної ідентичності. Благодійний фонд “МХП-Громаді”, що активно підтримує локальні музеї та культурні ініціативи, зібрав ідеї для автентичного декору від працівників українських музеїв.
Дідух: символ достатку та родючості
Дідух, виготовлений із пшеничного або житнього снопа, символізує зв’язок із предками та процвітання. Його традиційно розміщували на почесному місці в оселі як оберіг добробуту на прийдешній рік.
“Сьогодні сотні майстрів відновлюють традиції плетіння дідуха. Для багатьох це вже стало справою життя. Однією з таких майстринь є черкащанка Ольга Собкович, чиї дідухи прикрашали й наші експозиції. Якщо для давніх українців дідух був звичайним снопом, то у сучасному виконанні пані Ольги він перетворюється на справжній витвір мистецтва. До слова, майстриня вже давно не засаджує частину городу картоплею чи іншими овочами, бо вирощує жито, пшеницю, полбу, сухоцвіт, які вплітає в свої вироби. Її дідухів замовляють не лише по всій Україні, а й за кордоном”, — розповідає Владислав Чабанюк, директор Державного історико-культурного заповідника “Трипільська культура” в с. Легедзине.
Різдвяний павук: гармонія в оселі
Павук із соломи — давня українська прикраса, що символізує гармонію та порядок. У минулому його підвішували до стелі, де він повільно крутився, створюючи чарівні тіні.
“Різдвяний павук — це не лише прикраса, а й оберіг оселі. За стародавніми віруваннями, він захищав дім від злих сил та приносив добробут і злагоду в родину. У нашому музеї в одному із залів теж є великий павук. Відвідувачі надзвичайно люблять сидіти під ним: за повір’ям, якщо людина спокійна, то павук не швидко крутиться й швидко зупиняється, а якщо тривожна, то павук багато хитається і довго не зупиняється. Торік завдяки БФ “МХП-Громаді” ми змогли відкрити центральний вхід у музеї, тож цей та інші автентичні українські експонати відтепер можуть спостерігати всі охочі”, — розповідає Владислав Чабанюк, директор Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура».
Сучасні майстри зберігають традиційні технології, додаючи до святкового декору нотки давніх обрядів.
Солом’яні прикраси: екологічність і тепло
Ляльки-мотанки, зірочки, горішки — такі прикраси легко зробити власноруч. У Миронівському музеї на Київщині регулярно проводять майстер-класи з виготовлення солом’яних виробів.
“Солом’яні прикраси — це справжній скарб, який зберігає історію нашого народу. Навіть коли скляні кульки стали популярними в 1960–70-х роках, автентичний декор продовжував прикрашати ялинки. Це поєднання традицій створює особливу атмосферу, яка неможлива з фабричними прикрасами”, — ділиться Інна Савсюк, директорка Миронівського краєзнавчого музею.
Яворівська іграшка: розписане дерево
Яскраві дерев’яні прикраси з Яворова вирізняються характерними розписами, що поєднують теплі відтінки червоного, жовтого та зеленого.
“Завдяки підтримці БФ “МХП-Громаді”, який профінансував видання артбуку про яворівську іграшку, ця унікальна традиція не лише зберігається, а й отримує нове дихання. Артбук знайомить сучасників із тонкощами створення цих прикрас, їхньою історією та символікою”, – додає Оксана Когут, майстриня та ініціаторка створення Музею яворівської іграшки.
Витинанки: мереживна історія з паперу
Витинанки — це більше, ніж звичайні сніжинки. Вони розповідають унікальні історії через геометричні візерунки та тематичні сюжети.
“Витинанки дарують особливу атмосферу. Вони — як місток між минулим і сьогоденням, зберігаючи у собі дух українських традицій”, — підкреслює Марія Пісцова, завідувачка відділу етнографії Полтавського обласного краєзнавчого музею, який у партнерстві з ГО «Союз українок» стали переможцями конкурсу соціальних ініціатив «Час діяти, Україно!».
Завдяки простим матеріалам та багатовіковій історії автентичний декор не лише прикрашає домівки, а й повертає у свята глибокий зв’язок із традиціями. Ці ідеї допоможуть зробити новорічні свята особливими та по-справжньому українськими.