Важко недооцінити важливість зеленої енергетики для розвитку країни і людства в цілому. Адже від рішень, які ми ухвалюємо сьогодні, залежить, як житимуть майбутні покоління.
Сьогодні перед галуззю стоять величезні виклики, які пов’язані і зі зміною клімату, і з війною в Україні. Але водночас, попри все, зелена енергетика в Україні розвивається, можливо, не так стрімко, як хотілось би.
Про складнощі шляху, рішення і вдалі ініціативи ми поговорили з головою асоціації Global100%RE Олександром Домбровським.
Перш за все, розкажіть як взагалі виникла ідея створити асоціацію Global100%RE? Що вас спонукало на це?
— Cвіт сьогодні зіштовхується з великими проблемами глобального потепління. І десь на 75% проблема глобального потепління — це проблема використання брудної енергетики: вугілля, нафта, дизель. В цьому контексті усі країни розпочали зелений шлях і трансформацію енергетичного сектору. Україна не залишилась осторонь.
Це непростий шлях, на ньому постійно багато бар’єрів і викликів, навіть до сьогодні. Тому ми почали створювати асоціацію. Ми зрозуміли, що для того, аби побороти глобальне потепління, треба замістити всю брудну енергію на зелену.
Ми почали вести переговори відносно об’єднання різних асоціацій, тому що на той час уже утворилася Асоціація сонячної енергетики і розгортались великі “сонячні” бізнеси, Асоціація вітрової енергетики, Біоенергетична асоціація. Ми розуміли, що об’єднавшись, станемо сильнішими і зможемо генерувати певну візію.
Ми об’єдналися на платформі того, що вважаємо, що економіка України може бути на 100% чистою з точки зору зелених генерацій. Це дуже непроста задача. Але це нас об’єднало, ми створили таку зелену платформу, асоціацію Global100%RE і працюємо уже понад чотири роки.
А пізніше ми зрозуміли, що зелена енергетика — це не просто філософія, а зброя для захисту України. Бо понад 30 років Росія ключовим інструментом агресії чи підготовки до агресії використовувала саме енергетику. Це була така енергетична наркотична залежність.
Я можу назвати декілька цифр. Наприклад, за роки незалежності тільки за імпорт російського природного газу з бюджету України ми заплатили більше ніж 100 мільярдів доларів. Це ті кошти, які можна було залишити, якби Україна була енергетично незалежною. І це тільки по газу.
В середньому за ці роки Україна зі своєї економіки на імпорт енергетичних ресурсів — вугілля, газу, нафти, електрики, ядерного палива тощо, витрачала порядка 15 мільярдів доларів щороку.
Але Україна багата енергетичними та відновлювальними ресурсами — і сонцем, і вітром, і водою, і, особливо, біомасою, бо ми є потужною аграрною країною. Цього достатньо для того, щоб, маючи базис атомної енергетики, стати енергетично незалежними. Особливо враховуючи, що у нас війна.
Енергетична незалежність — це наша зброя для того, щоб захищати Україну.
Ви казали на початку, що коли вирішили створити асоціацію Global100%RЕ, почали вести перемовини з іншими асоціаціями. Наскільки вони були довгими? Чи легко було схилити їх об’єднатися разом?
— Вагань довгих ні в кого не було. Ми достатньо швидко об’єдналися. Це було вигідно всім. Вигідно і технологічно, і політично. Тому що кожна асоціація – це частина дуже професійного українського бізнесу. А професійний бізнес не може існувати окремо тільки в своєму сегменті. І в основі цього бізнесу лежать енергетичні ресурси. Не можна побудувати політику тільки за рахунок сонячної енергетики, або тільки за рахунок вітрової енергетики, або тільки за рахунок біонергетики. Наші підприємства і наша асоціація почали кооперуватися між собою, тому що проєкти стали гібридними.
Вони почали об’єднувати декілька напрямків. І це дало можливість нам вести достатньо швидкий і позитивний діалог для об’єднання. Окрім того, ми об’єдналися з асоціацією енергоефективності, бо найкраща, найдешевша і найчистіша енергія – це та, яка не використовується.
Ми також об’єдналися з професійною асоціацією екологів України, тому що питання екології і зеленої енергетики дуже тісно пов’язані.
Чи не було таких ситуацій, коли корпорації, яким, так сказати, не вигідна зелена енергетика, намагалися вставляти палки в колеса, заважати вашому розвитку?
— У нас були і залишаються досі дуже серйозні виклики. І ключовим викликом завжди було і є — це розуміння влади. Наскільки владі потрібна зелена енергетика.
У різні часи різні уряди, різні парламенти по-різному до цього відносилися. У нас були дуже складні часи. Ми тоді публічно виступали, називали цей період таким геноцидом зеленої енергії. Бо її просто хотіли знищити, тому що вона нібито нікому не була потрібна.
Враховуючи, що зараз непростий період війни, не хочеться когось публічно критикувати, але етапи такі були, вони і сьогодні дуже непрості. Сьогодні ніхто публічно не виступає проти, але ніхто і не створює інструменти та механізми підтримки зеленої енергетики та її динамічного запуску.
Зараз йде страшна війна, агресія Росії проти України. І ми дуже часто з вами чуємо таку фразу “п’ята колона”, яка готувала цю війну, яка впливала на всі процеси, яка є сьогодні. Найбільш потужною п’ятою колоною Росії в Україні була саме енергетична. Це була газова труба, це була нафта, це були енергетичні ресурси РФ, які імпортувалися сюди. На цих енергетичних ресурсах зростали цілі політичні партії, які лобіювали і захищали інтереси Росії в Україні. Народився цілий бізнес-клас. І саме цей бізнес-клас захищав в українському парламенті інтереси не зеленої енергетики.
Наскільки мені відомо, перехід на зелену енергетику — це частина нашої угоди про Євроасоціацію. Чому ж тоді у нас так мало уваги їй приділається?
— Для мене це аксіома. Якщо ми хочемо бути частиною Європейської Союзу, ми повинні адаптувати своє законодавство під європейське, усі інструменти, директиви і не придумувати свій велосипед.
Але ми маємо розуміти, що є бізнес, який сидить на природних ресурсах, і для нього сонце, вітер, чиста енергія – це конкуренція. Це відбувається не лише в Україні, це глобальна енергетична війна по всьому світу. Тому що є величезні компанії, які володіють трильйонними активами, які добувають нафту, добувають газ, добувають вугілля. І, звісно, вони не хочуть здаватися, вони борються за своє місце під сонцем і за власне майбутнє.
Зелена філософія – це філософія майбутнього, майбутніх поколінь. А філософія брудної енергетики – це бажання урвати ще, продовжити рвати величезні кошти для того, щоб просто жити сьогодні.
Як би ви оцінили, стан, в якому на сьогодні перебуває зелена енергетика в Україні, ще й в час повномасштабної війни?
— Я вважаю, що компанії, які представляють зелену енергетику в Україні, дуже і дуже професійні. В жодному із напрямків, можливо, за виключенням зеленого водню, українські компанії не поступаються в професійному та інноваційному рівнях.
А в деяких проєктах, по біогазу, по біометану, я думаю, що ми задаємо сьогодні технологічний тон і в країнах Європейського Союзу.
Інша проблема в тому, що у нас є якість, і ми не переходимо в кількість. Тому що нам потрібно, умовно кажучи, не 140 мегаватт біоенергетичних проєктів, нам потрібно, щоб це були гігавати.
Що, на вашу думку, для цього необхідно зараз?
— Правила гри. Для цього потрібні рішення, правила гри з точки зору розвитку зеленої енергетики як для українського бізнесу, так і для зовнішніх інвесторів. Ці правила з одного боку ніби і є, тому що ми їх створювали, але створити правила і витримувати ці правила – це дві великі різниці.
Друга сторона медалі заключається в тому, що у нас триває реальна війна, де одним із ключових напрямків деструкції і знищення є енергетична інфраструктура. І це дуже суттєво обмежує можливості розвитку зеленої енергетики сьогодні, тому що в воюючу країну, де кожен день прилітають ракети, снаряди, ніхто зовні поки що інвестувати не може, бо це занадто ризиковано.
На вашу думку, наскільки легше нам було би “вивозити”, скажімо так, цю війну, якби ми до повномасштабного вторгнення вже перейшли багато чому на зелену енергетику і не залежали так сильно від ТЕЦ, ГЕС тощо?
Для того, щоб щось побудувати, потрібен час. Наприклад, для сонячних проєктів це займає, умовно кажучи, до року. Для вітру це займає два роки. Якщо ми говоримо про біогаз, біомітан — це займає приблизно два, а може займати й три роки в залежності від ситуації.
Чи можна було більше зробити? Можна. Чи можна сьогодні більше робити? Складно сказати, але чесно схиляю голову перед українським бізнесом і перед українськими енергетиками. Жодна країна в історії людства не переживала такі виклики на енергетичному секторі, і не лише на енергетичному, які переживає сьогодні Україна.
І те, що ми витримали майже два роки, хоч попереду дуже непроста зима, і те, що за рік українська економіка децентралізувалася. Бізнес сам знайшов гроші, поставив генератори і працював в умовах відключення електроенергії. Вся система продовжує працювати. І це величезна заслуга українського бізнесу, як би хто його не критикував, і величезна заслуга українських енергетиків, тому що газопроводи працюють, лінії електропередач працюють.
Як, на вашу, думку, донести до кінцевого споживача важливість зеленої енергетики? Бо за весь час незалежності це була топ-тема для маніпуляцій — тарифи.
— З однієї сторони це велика просвітницька робота. В рамках Global100%RE ми розпочали новий проект, який назвати “100Green”. Це ютуб-канал, ключова мета якого розказувати, пояснювати, аргументувати, чому важлива зелена енергетика. І чому зелена енергетика – це є вигідно для всіх.
Електрична енергія з вугілля може бути трошки дешевше, ніж зелена енергія. Хоч сьогодні енергія з сонця, енергія з вітру, енергія з біомаси – дешевше, ніж та енергія, яку ми купуємо в мережах.
Людям треба пояснювати, що кінцевому варіанті точно зелена енергія – це набагато, набагато, набагато чистіше і дешевше, ніж будь-яка брудна енергія з вугілля або з нафти.
Але мій ключовий аргумент в тому, що у мене є діти, вони дорослі, у мене є четверо онуків. І за їхній горизонт життя ми відповідаємо сьогодні, які умови ми створимо, в такому горизонті вони будуть жити.
За час роботи асоціації, які ви можете назвати головні здобутки ваші?
— По-перше, я думаю, що головний здобуток, що асоціації разом з Global100%RE захищали і продовжують успішно захищати розвиток зеленої енергетики в Україні. Як державну філософію. Це перше.
Друге. Global100%RE разом з асоціаціями брали найбільш активну участь в проривних законодавчих ініціативах, які дають можливість розвивати ті чи інші напрямки зеленої енергетики. Це стосувалось розвитку сонячної енергетики. Це стосувалося розвитку біогазових технологій. Це стосувалося розвитку біометанових технологій. Для того, щоб галузь розвивалася, її потрібно законодавчо оформити. Вона повинна бути прописана у відповідних законодавчих актах.
Сьогодні йдеться, наприклад, про використання систем накопичення енергії. Це також була певна місія, яку ми виконували всі разом, і кожна асоціація по-своєму.
Ми проводимо багато зустрічей, ми проводимо зустрічі в навчальних колективах, ми проводили заходи.
Також ми робимо все можливе і неможливе для того, щоб захистити зелену енергетику, щоб проаргументувати, щоб створити необхідні умови і в діалозі з Верховною Радою, і в діалозі з урядом, і в діалозі з НКРЄ, і створити нормальні правила гри.
Читайте також: Амбасадори зеленої енергетики в Україні: Що таке і як працює Global 100%RE